Название: Прокляте небо
Автор: Наталія Довгопол
Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Жанр: Современная зарубежная литература
isbn: 978-617-12-7366-5
isbn:
Тепер, стоячи перед церквою та приймаючи на себе щедрий ківш святої води, Євка крадькома дивилася на стіл, за яким сиділа панська сім’я. Раніше їй було байдуже. Скільки років підряд вона отак-от стояла біля церкви на Спаса й дивилася на панську родину, скільки разів терпіла стусани й прокльони від своїй рідні. Але нині все було інакше. Тепер менше за все вона хотіла бути осоромленою перед своїми новими господарями – панночкою й паничами, а особливо ж перед паном учителем, що поруч із іншими дрібними шляхтичами стояв за спиною Вітовських. Одна справа, коли нею потурали самі пани, а інша – коли своя ж сім’я межи людей.
Не встигли посвятити збіжжя, як де не взялися скрипки й басолі. Під гучну музику хлопці повели дівчат у танок. Євка ж поспішила сховатися в віддалений куток галявини, щоб не потрапити більше нікому на очі. Тут, на колоді під розлогим кущем горобини, уже сиділа тітка Кальопа, молода вдовиця, місцева знахарка, оточена старшими бабами.
– Заспівай нам своєї, тужливої, – улесливо звернулася до тітки баба Федора, якій було вже більше ста літ.
– Та якось не гоже на празник тужливе співати, – почала було Кальопа, примружуючись, ніби від яскравого сонця.
Усі знали, що то сказано було лише для «так годиться» і що її треба тричі просити. І не тому, що тітка Кальопа була така прохана й горда, а просто звичай такий.
Хоча Кальопа й справді мала славу гонорової. Попри те, що вони були сусідами, Євка завжди обходила тітку десятою дорогою – побачивши знахарку, дівчині хотілося забитися в куточок, зачаїтися й перечекати, щоб Кальопа її бува не помітила. От і зараз дівчина принишкла, ніби приростаючи до колоди, на якій сиділа.
Тим часом баби попросили втретє, і тітка стиха завела, підпираючи руками свою чепурну голову:
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Чия ж то дівчина розпустила коси?
Час ніби зупинився. Уже не існувало ні гучних музик, ні попа, ні пана. Євка розчинилася в пісні й срібному голосі Кальопи.
Коси розпустила, гулять не ходила.
Зустріла козака, його й полюбила.
Далі пісня розповідала про те, як козак зібрався в похід на Крим, залишаючи вдома молоду дружину на піклування своєї матері. Свекруха ж захотіла звести молоду невістку зі світу й відіслала її в поле жати жито. Та послухалася й працювала так довго й тяжко, аж доки не стало сил; тоді молодиця перетворилася на тополю, аби тільки втекти від лихої долі. Аж тут саме чоловік із війни повернувся…
Не питайся сину, де твоя дружина.
Бери шаблю в руки, рубай тополину, —
жалібно протягла тітка Кальопа, та так, що Євці на очі навернулися сльози.
– Боже, невже він її зарубав? – не втрималася Євка, і баби на неї одразу прицикнули. А її старша сестра Хведора, що якраз підійшла до гурту, лише мовчки пустила очі під лоба, натякаючи, що Євка знову робить щось не так, як заведено.
Виявилося, СКАЧАТЬ