Полтава. Розповідь про загибель однієї армії. Петер Енґлунд
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Полтава. Розповідь про загибель однієї армії - Петер Енґлунд страница 18

СКАЧАТЬ та схованими між деревами озерцями, що простягався між шведськими позиціями навколо фортеці та великим російським табором за кілька кілометрів далі. Десь за кілометр на північний захід від міста, на другому боці багнистої, зарослої вільхою улоговини, здіймався довгастий пагорб. Він межував із зеленим морем Яківчанського лісу, а на його схилах буяли виноградники та вишневі садки. На південному кінці цього пагорба стояв монастир, збудований 1650 року, де розташувалося шведське командування. Там були король і його штаб, похідна канцелярія і драбанти – особисті охоронці короля, а також уся двірська челядь. Там же, на монастирському пагорбі, серед вишень і кущів винограду, стояла табором тієї неділі вся шведська піхота, крім тієї, що брала участь в облозі. Вона стояла, полк за полком, довгими рядами: ряди складених у високі піраміди списів, рушниць під спеціальним накриттям, ятки маркітанток, багаття і виходки, певна річ, окремі для командирів і для солдатів. Через те, що ця місцевість зі своїми пагорками, лісом і садками була дуже незручна для розташування на ній табору, він, оскільки не міг бути суворо геометричної форми, чого звичайно намагалися досягти, справляв враження якогось домашнього неладу. Гвардія вже раніше отаборилася біля монастиря, але інші військові частини стали тут на відпочинок тільки п’ять днів тому. Солдати спали під голим небом, намети були непотрібні за такої вологої спеки.

      Карл Реншельд

      За чотири кілометри на захід від безладного табору піхоти, на хвилястій рівнині між безлюдними селами Рибці та Пушкарівка, витягся далеко в довжину табір шведської кавалерії. Крім трьох кавалерійських і двох драгунських полків, що стояли в інших місцях, тут перебувала вся шведська кавалерія, розташована в довгому ряду систематично згрупованих окремих квадратів упритул до більшої, природної системи лісистих ярів. Табір розпланував фельдмаршал Реншельд власною високою особою.

      На південь від Пушкарівки розташувалася більша частина шведського військового обозу під охороною двох драгунських полків. Там стояли тисячі й тисячі підвід і бричок, трохи захищених глибоким яром, який вважали «inaccessible»16. Позад обозу терен розтинала глибока ущелина. (Мабуть, місце під обоз було вибране так, щоб воно на випадок відступу могло стати опорним пунктом цілої армії: тут, завдяки широкому розгалуженню ярів, можна було б зупинити наступ росіян, а обоз тим часом перевести далі на південь дорогою на Кобеляки і аж до Дніпра.) Те, що шведське військо, навіть у такому становищі, коли воно було скупчене навколо Полтави, так розкидало свої табори, зроблено свідомо. Шведська армія намагалася не тримати всіх своїх сил в одному місці, бо це скоро призвело б до збільшення смертності. Адже серед смороду і бруду велетенських таборів квітли хвороби. Таке розпорошення військових частин по різних таборах було найлегшим способом стримувати їх.

      Дійові сили шведської армії тієї червневої неділі нараховували близько 24 300 чоловік. Це було ядро СКАЧАТЬ



<p>16</p>

Неприступним (англ.)