Полтава. Розповідь про загибель однієї армії. Петер Енґлунд

Чтение книги онлайн.

      Оскільки таких, хто взяв із собою на війну дружину, було все-таки мало і неодружених жінок також було не багато, можна вважати, що в армії відчувався великий сексуальний голод. Цілком зрозуміло, що в джерелах важко знайти щось із цього питання. Можемо спокійно припустити, що у війську були повії, хоч їх швидше за все не вистачало. Декотрі чоловіки зверталися один до одного, хоч за гомосексуалізм загрожувала страта. Те, що до такого «содомського гріха» вдавалася принаймні частина офіцерського складу, ми знаємо. Траплялося і скотолозтво, хоч за нього також належала страта. У цьому останньому випадку винного чекало таке безглуздя, як потрійна страта. (Про одну таку страту солдата, яка сталася під час походу, розповідали, що його «спершу повісили, тоді поклали в багаття і ще мали відрубати йому голову, та кат не мав чого рубати».)

      Те, що командири, а часом і солдати могли брати в похід родину, – цікавий факт, який дещо каже про умови життя вояків. Він також дозволяє нам припустити, що точка зору цих людей на війну дуже відрізнялася від теперішньої. Навіть якщо війна з багатьох поглядів була для них таким самим лихом і прокляттям, як для нас, усе ж є певна різниця. Для більшості офіцерів, а також для частини солдатів вона, як уже згадувано, була годівницею і полем для кар’єри. Для багатьох війна не була суцільним, безумовним лихом, що пожирає все і всіх, у ній можна до певної міри лишатися збоку й самому вирішувати, наскільки ти в неї встрянеш. Обов’язки служби були тоді менші, ніж тепер, і для тих, хто дивився на війну як на годівницю, вона була, звичайно, майже нормальним станом, у сумних рамцях якого знаходилося місце і для родинного життя. Що такий відсторонений погляд на війну мали й прості люди, свідчить те, що битва інколи могла бути для них справжнім видовищем. Бувало, що цілі валки цивільного населення вибирались подивитися на якусь битву, наче йшлося про велетенську театральну виставу. (Зрештою, таке існувало ще і в ХІХ столітті.)

      Унизу, в прибережній долині Ворскли, з того боку, де було місто, тяглася низка шведських польових оборонних споруд, серед них – три редути, пов’язані між собою довгими ходами сполучення та валами. Ці споруди з’явилися в середині травня як безпосередній відгук на спробу росіян саме в цьому місці перейти Ворсклу. Обидва супротивники зібрали свої сили навколо цього гарячого місця й почали завзято копати шанці та відповідно зміцнювати свої позиції. Потім стався обмін потужними СКАЧАТЬ