І не лишилось жодного. Агата Кристи

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ з Південної Африки. Я знаю Південну Африку й Наталь і міг би заприсягтися, що ноги вашої там не було.

      Усі погляди звернулися до Блора. Сердиті, підозріливі погляди. Ентоні Марстон підійшов до нього, стиснувши кулаки.

      – І що тепер, свинюко, – сказав він, – зможеш пояснити?

      Блор задер голову й стиснув квадратну щелепу.

      – Джентльмени, ви помиляєтеся. У мене із собою документи, ви можете пересвідчитися. Я колишній працівник карного розшуку. Тепер керую детективним агентством у Плімуті. Мене найняли на одну роботу.

      Суддя Ворґрейв запитав:

      – Хто?

      – Той чоловік, Оуен. До листа додавався щедрий грошовий переказ на витрати та інструкція щодо моєї роботи. Я мав приєднатися до вашої компанії як гість. Я мав список усіх запрошених. Мав стежити за вами.

      – З якої причини?

      Блор в’їдливо сказав:

      – Коштовності місіс Оуен. Місіс Оуен, ага, саме так! Я вже не вірю, що вона існує!

      Суддя знову торкнувся губи вказівним пальцем, цього разу схвально.

      – Так, ваші висновки, гадаю, підтверджуються, – сказав він. – Алік Норман Оуен! У листі міс Брент, хоча прізвище надряпано нерозбірливим почерком, імена можна напрочуд легко прочитати – Ана Ненсі. В обох випадках ініціали ті ж самі. Алік Норман Оуен, Ана Ненсі Оуен. Щоразу отримаємо А. Н. Оуен. Чи, додавши трохи фантазії: НЕВІДОМИЙ4.

      Віра зойкнула:

      – Але це немислимо… якесь божевілля.

      Суддя ледь кивнув:

      – Так. Особисто я не сумніваюся, що нас запросив безумець, а можливо, і небезпечний маніяк-убивця.

      Розділ четвертий

      І

      На мить запала тиша. Тиша, наповнена переляком і розгубленістю. А тоді впівголоса, але чітко й розбірливо суддя продовжив:

      – Перейдімо до наступного етапу розслідування. Проте спершу я хотів би додати власні свідчення до загалу.

      Він вийняв із кишені листа й кинув його на стіл.

      – Цей лист начебто від моєї давньої приятельки, леді Констанс Калмінґтон. Я не бачив її кілька років. Вона переїхала на схід. Листа написано в її стилі: розмито, незв’язно. Вона запрошувала мене приїхати сюди й туманно вказувала, хто ж хазяї. Як ви помітили, такий самий метод. Я розповідаю про це, бо воно узгоджується з іншими свідченнями, і з усього цього випливає один цікавий факт. Хто б нас не заманив, та людина знає чи подбала про те, щоб дізнатися, про нас багато подробиць. Не знаю, хто це, але йому відомо про мою дружбу з леді Констанс і він знайомий зі стилем її письма. Він має деяку інформацію про колег лікаря Армстронґа та їх нинішнє місцезнаходження. Йому відоме прізвисько одного з друзів містера Марстона та які телеграми він надсилає. Він точно знає, де два роки тому відпочивала міс Брент і кого вона зустріла там. Він багато знає про старих побратимів генерала Макартура.

      Він на мить замовк, а тоді продовжив:

      – Як бачите, СКАЧАТЬ