Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською). Федір Титарчук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ паровозом, з чавуну і сталі, його боки відразу б відчули неймовірний жар, що йшов з вогненної кулі, в яку перетворився вогонь. Але він був не зовсім звичайним паровозом – він був привидом, духом давно покійного на дні болота старого паровоза, і тому забув що таке світ і які правила тут побутують. По суті, для цього світу, він був юний і наївний.

      – А чому один? – шепотілися стара з Лисицею.

      – Чому я знаю, – огризалася Лиса. – Може їх там взагалі нікого не залишилося. Може болото настільки давнє, що…

      – А може вогонь неправильно розпалила? – намагалася викрити Лисицю стара. – Або прочитала в книзі щось невірно?

      – Що тут розгляди влаштували! – раптом з нізвідки з'явився кіт Чорниш. – Потім час буде. Паровоз у нас є. Нехай і один. Тим навіть краще. Скаже, що один вибрався, а решта там сидять. – Підказав рішення він.

      – Ой, а хто це у нас тут?! – раптом перетворилася Баба-Яга. – Хто до нас завітав?!

      Паровоз Привид, а був це саме він, завмер, не розуміючи чого очікувати від цієї трійці – Персик обпалив собі хвіст і тепер сидів на верхівці дерева, спостерігаючи звідти за всім цим.

      – Ти нас не бійся, паровозик, – з найбільшою добротою і щирістю промовила старенька. – Ми тобі друзі!

      – Багато паровозів нудиться в болоті, прозваному Болотом Старих Паровозів, – додавала Лиса. – Та ти й сам про це знаєш. І ось ми прийшли їм допомогти.

      – Тільки от сил одним впоратися у нас виявилося недостатньо, – муркотів кіт Чорниш. – Важка це справа. Одного тебе поки визволити вдалося.

      – Ой, не легка це справа, – закивала і Баба-Яга.

      – Нелегка, нелегка! – протягнув звідкись зверху і кіт Персик, як завжди, що зачув дзвін, та не розуміє, про що він.

      – А я … – зам'явся Паровозик Привид.

      – Допомога нам потрібна, – перебив його кіт Чорниш. – Тому що не впоратися нам одним. І йти вже не можна. Процес запущений і якщо вогонь погасне, – кіт вказав на вогнище. – То ми вже нічого вдіяти не зможемо.

      – Я допоможу, – щиросердно запропонував Паровозик Привид. – Що потрібно зробити.

      Відсунувши убік кота і Бабу-Ягу, вперед вийшла Лиса. Вона рухалася настільки граціозно і говорила настільки неспішно, що паровозик навіть розгубився.

      – Тут, зовсім недалеко, – говорила Лиса. – Є старе депо. Настільки ж старе, як і паровози, що живуть в болоті. І ось в цьому самому депо зараз оселилися паровози. Їх там кілька, але найголовніший і найважливіший серед них паровоз Чу-Чухін. Він настільки важливий і значущий паровоз, що нам його одного допомоги було б і достатньо. – підійшла практично в щільну до Паровозика Привида Лиса. – От якби його одного сюди покликати, та якби він погодився допомогти решті паровозам, то ми б в мить всім допомогли!

      – Я його покличу! – стрепенувся Паровозик Привид. – Я його зараз же розшукаю і розповім…

      – О, СКАЧАТЬ