Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською). Федір Титарчук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ причому собака, схоже, думала, що це гра і весь час заважала під ногами у внучки Альонки. На диво останнім з звірів біг Заєць. Він не втомився, просто був настільки боязкий, що боявся вириватися вперед, побоюючись навіть Колобчука.

      Вовк і Ведмідь бігли плече в плече і попереду, метрів за п'ятдесят, біг Колобок, а практично слід у слід за ним Лисиця.

      Я обігнав їх усіх, пригальмував біля Колобчука і той не зволікаючи застрибнув до мене на трап, оббіг навколо котла, зі зворотного боку скочив у кабіну. Кабіну я, природно, відразу ж зачинив, бо не встиг я розігнатися, як Лисиця, що переслідувала Колобчука, тут же схопилася по щаблях на трап да кинулася і тут переслідувати Колобчука.

      – Як ти там? – запитав я його, набираючи швидкість. Лисиця тим часом намагалася увірватися до кабіни, решта ж переслідувачів залишилися вже далеко позаду.

      – Нормально, – відповів Колобчук уривчасто дихаючи. – Ледве вирвався.

      – Ну, тоді тримайся, залишилося остання справа і після неї ми обов'язково вирушимо в депо.

      Колобчук нічого не відповів, постарався затишніше забитися в кут, а я все набирав і набирав хід. Звернув біля Згубного Лісу і линув у бік Топких боліт і Болота Старих Паровозів. Лисиця весь час гарчала і намагалася лапами відкрити кабіну, брязкають зубами і щохвилини загрожувала мені найстрашнішими карами. Але я не зупинявся і Колобчука не здавав. Не зупинявся до самого повороту, що біля Болота Старих Паровозів, і тільки тут загальмував у всі колеса відразу. Мене протягло метрів з п'ятдесят, і я ледь не вилетів в ліс, але те, чого я добивався, трапилося – зла Лисиця не втрималася і при гальмуванні її інерцією викинуло по ходу руху. Вона злетіла вище ялин та тополь, від подиву скрикнула і зникла десь осторонь боліт, перелетівши весь ліс.

      – А ми з Колобчуком благополучно дісталися до нашого депо, де він тут же почав наводити порядки, вести діловодство і бухгалтерію. – закінчив розповідь Чу-Чухін. – А ось тепер і за ремонтну службу взявся.

      – А що з Лисицею стало? – поцікавився все той же Новачок. – Що з нею?

      – Та все з нею добре, – відмахнувся Чу-Чухін. – Вона ліс перелетіла і в болото приземлилася. Зчинила такий крик, що навіть Баба-Яга в своїй хатинці почула. Витягла та Лисицю з болота і тепер Лиса у неї проживає, удвох на болоті вони магію магнітну да механічну розводять. Відвари варять і під місяцем в ступах літають. Але до нас поки що не потикаються. Провчили ми їх…

      3. Історія Паровозика Привида і того, як Баба-Яга бажала до Чу-Чухіна дістатися

      Після того, як від Баби-Яги утік Чу-Чухін, її справи пішли зовсім кепсько. Жоден новий паровозик не потрапляв до неї в сільця. Вона, навіть намагалася діставати метал з болота, переплавляти його і робити ті ж самі ложки та веделки, але й тут її переслідували невдачі.

      По-перше, метал був важким, брудним, весь з'їдений корозією да покритий іржавим СКАЧАТЬ