Веселий паровоз Чу-Чухин та його друзі. Дитячі оповідання (українською). Федір Титарчук

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ style="font-size:15px;">      Депо жило своїм життям, незважаючи навіть на таку пізню годину. Більшість паровозів вже вирушило в ангар спати. Колобчук щось перераховував у себе в конторі, витрачаючи електроенергію на освітлення, кіт Маслянка оглядав і лагодив паровози, а ті, хто ще не пішов спати, стояли все там же, за ангаром, і про щось розмовляли.

      – Доброї ночі, – привітався з ними Паровозик Привид. – А де я можу знайти паровозика Чу-Чухіна?

      – Там? – вказав хтось у бік майстерні, не встигнувши розглянути, що перед ними справжнісіньке привид.

      – Дякую, – відповів Паровозик Привид і хотів було ще щось запитати, але до того моменту його встигли вже розгледіти і, злякавшись, розбіглися хто куди. Не кожен день в депо приїжджає незнайомий Паровоз Привид і розшукує когось із його мешканців.

      Кот Маслянка сидів до Паровозика Привида спиною і тому не бачив хто це до нього підкотився. Маслянка копався в одній з механічних частин паровоза, що стояв у напіврозібраному стані на ремонтному місці, і що відбувається навколо його мало цікавило.

      – Доброї ночі! – привітався Паровозик Привид.

      – Доброї, доброю … – так само не повертаючись відповідав Маслянка.

      – Де я можу знайти паровозика Чу-Чухіна, чи не підкажете?

      – Там … – вказав у бік Маслянка, так і не відірвавши голови від свого заняття.

      Чу-Чухін стояв у сторонці, очікував своєї години щоб пройти техогляд і милувався зірками.

      – Доброї ночі, паровоз Чу-Чухін, – підлетів до нього Паровозик Привид. – Паровозів у Болоті Старих Паровозів потрібна терміново твоя допомога, – геть забув про те, чому його вчили Баба-Яга, Лисиця і коти Паровозик Привид. – Я поки що один, кому вдалося вирватися з нього, але інші мої брати … – плутано пояснював він. – От якби ти пішов і допоміг нам!

      Паровоз Чу-Чухін здивувався такому проханні, та ще й в таку годину, але він був дуже чуйним паровозом, а часом навіть і наївним, відразу ж повіривши прийшлому:

      – Куди потрібно йти? Що потрібно робити? – задавав він питання. Паровоз Привид спохватився, що говорив не так, як його вчили, але коли Чу-Чухін згодився йому допомогти, то це вже не мало великого значення.

      – Там усе покажу! – відповідав Паровозик Привид цілком серйозно вірячи в те, що йому говорили Баба-Яга і Лисиця з котами.

      – А один справлюся? Може когось покликати на підмогу?

      – Мені сказали, що часу зовсім мало, – вказував шлях йому Паровоз Привид. – Треба поспішати. – виїхали вони за межі депо.

      Вони швидко промчали за старими шляхами, потім згорнули, скотилися по укосу у бік лісу і увійшли до непроглядної темряви. Якщо для Привида все це не становило серйозних утруднень, то Чу-Чухін вибивався з сил, намагаючись встигнути за поспішаючим Паровозиком Привидом.

      – А далі куди? – в темряві СКАЧАТЬ