Одіссея. Гомер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ цілу ніч, цілий ранок верстав свою путь корабель той.

      Пісня третя

Зміст третьої пісніДЕНЬ ТРЕТІЙ І ЧЕТВЕРТИЙ ДО ВЕЧОРА П’ЯТОГО ДНЯ

      Прибувши до Пілоса, Телемах зустрічається з Нестором, який разом із своїм народом на березі моря приносить жертву Посейдонові. Нестор розповідає йому про пригоди ахеян після зруйнування Трої і радить Телемахові довідатись про свого батька у лакедемонського владаря Менелая. Переночувавши у Нестора, Телемах з його сином Пісістратом вирушають кіньми в путь і після двох днів дороги ввечері прибувають до Лакедемону.

      В Пілосі

      Випливло сонце, прекрасну покинувши моря затоку,

      В неба твердінь мідяну, щоб безсмертних богів осявати

      Й смертних людей по широких землі плодородної нивах.

      В Пілос, Нелеєве гарно збудоване місто, мандрівці

      ⁵ В’їхали. Чорних биків пілосяни на березі моря

      Різали в жертву землі потрясателю в кучерях темних.

      Лав було дев’ять рядів, по п’ятсот їх сідало у кожнім,

      Дев’ять лежало биків для кожного ряду забитих, —

      Їли утроби вони, а богові стегна палили.

      ¹⁰ В гавань мандрівці ввійшли, з корабля тою ж миттю вітрило

      Вверх потягнули і, ставши на якорі, вийшли на берег.

      Стежкою йшов Телемах, а попереду нього Афіна.

      Перша озвалась тоді ясноока богиня Афіна:

      «Годі уже, Телемаху, не будь же такий соромливий!

      ¹⁵ Чи не для батька ти море оце переплив, щоб дізнатись,

      Де його криє земля, яка його доля спіткала?

      Просто ж до Нестора йди, баских упокірника коней, —

      Треба нам знати, яку він думку ховає у грудях.

      Ти його сам попроси, щоб сказав він усю тобі правду, —

      ²⁰ Він не злукавить, занадто-бо щирий він є і розумний».

      Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

      «Менторе, як я піду? І як я до нього звернуся?

      Навіть і досвіду я в розмовах розумних не маю, —

      Сором мені, юнакові, розпитувать старшу людину».

      ²⁵ В відповідь мовить йому ясноока богиня Афіна:

      «Дещо ти сам, Телемаху, у власнім надумаєш серці,

      Дещо вкладе тобі бог, – гадаю-бо я, що не проти

      Волі безсмертних богів на світ ти родився і виріс».

      Мовивши так, уперед вирушає Паллада Афіна

      ³⁰ Кроком швидким, а за нею і він по слідах божественних.

      Так до громади дійшли пілосян, що на лавах сиділи;

      Там же і Нестор сидів із синами; навкруг готували

      Учту – ті смажили м’ясо, а ті на рожен настромляли.

      Вгледівши щойно гостей, назустріч юрбою побігли,

      ³⁵ Руки піднявши, вітали і сісти за стіл запросили.

      Перший Несторів син Пісістрат підійшов до них близько,

      Взявши за руки, привітно обох запросив їх до гурту

      Сісти на руна овечі м’які на СКАЧАТЬ