Одіссея. Гомер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ прибули. Посейдону, що дав стільки моря одмірять,

      Стегна численних биків принесли ми у жертву подячну.

      ¹⁸⁰ День був четвертий, коли з Діомедом, впокірником коней,

      Сином Тідея, супутці ввели кораблі рівнобокі

      В гавань аргоську, а я плив до Пілоса, й ні на хвилину

      Вітер не вщухнув попутний, що бог ще спочатку послав нам.

      Так, моє любе дитя, без вістей я прибув, і не знаю

      ¹⁸⁵ Й досі я, хто врятувався з ахеїв, а хто з них загинув.

      Те ж, що почути я міг, у власному сидячи домі,

      Знатимеш все ти як слід, не втаю-бо від тебе нічого.

      Кажуть, вернулись тоді мірмідоняни всі списоборні, —

      Світлий-бо син Ахілла, великого духом, їх вивів;

      ¹⁹⁰ Цілий додому вернувсь Філоктет, син Поянта славетний;

      Ідоменей всіх до Кріту довіз із свого товариства,

      Що заціліли в боях, – з них нікого не викрало море.

      А про Атріда й самі ви чували, хоч одаль живете,

      Як він вернувсь, як Егіст лиху йому згубу підстроїв.

      ¹⁹⁵ Правда, ганебної той покути зазнав незабаром.

      Як воно добре, коли, загинувши, муж залишає

      Сина! Помстився-бо він на підступному батькоубивці,

      Злому Егісті, що вбив славетного батька у нього.

      Друже мій любий, я бачу, ти й рослий удавсь, і вродливий.

      ²⁰⁰ Будь же відважний, щоб доброї слави в потомках набути».

      Відповідаючи, мовив на це Телемах тямовитий:

      «Несторе, сину Нелеїв, велика ахеїв пошано!

      Так, він помстився на нім по заслузі, й широко ахеї

      Славу його рознесуть, щоб знали й потомки майбутні.

      ²⁰⁵ О, якби силою тою богове й мене наділили,

      Щоб за зухвалість болючу я міг женихам відплатити, —

      Кривди-бо їх і знущання занадто уже допікають!

      Щастя такого, проте, нам боги не судили послати —

      Батьку моєму й мені, – і доводиться тільки терпіти».

      ²¹⁰ Нестор, їздець староденний, у відповідь мовив до нього:

      «Друже, якщо вже про це нагадав ти й розмову провадиш, —

      Чув я, багато в твій дім женихів учащає незваних

      Задля твоєї матусі і кривду тобі учиняють.

      Отже, скажи, добровільно ти зносиш оце чи до тебе

      ²¹⁵ Ставляться люди вороже, керовані голосом божим?

      Хто зна, можливо, ще прийде за їхні насильства помститись

      Батько твій сам чи всі, із ним разом зібравшись, ахеї.

      О, якби так полюбила й тебе ясноока Афіна,

      Як Одіссеєм славетним дбайливо вона піклувалась

      ²²⁰ В краї троянськім, де стільки, ахеї, ми горя зазнали, —

      Я-бо не бачив, щоб смертного мужа боги так любили,

      Як Одіссеєві явно сприяла Паллада Афіна, —

      Зволила б так і тебе любити вона й піклуватись,

      То не було б уже в них і згадки про те СКАЧАТЬ