Одіссея. Гомер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ скільки лих богосвітлі зазнали ахеї,

      Втомлений цим, ти б раніше до рідного краю вернувся.

      Років аж дев’ять загибель ми їм готували, вживавши

      Хитрощів різних, аж поки їх дав довершити Кроніон.

      ¹²⁰ Розумом ще-бо ніхто з Одіссеєм не міг богосвітлим

      Там порівнятись ніколи; усіх перевищував завжди

      В хитрощах різних твій батько, якщо таки справді ти рідний

      Син його. З подивом щирим я нині дивлюся на тебе:

      Тож і в розмові настільки ти схожий на нього, що навіть

      ¹²⁵ Важко повірить, щоб міг щось подібне юнак говорити!

      Ще не бували ніколи ми – я й Одіссей богосвітлий —

      Різної думки ані у зібраннях народних, ні в раді, —

      Мислями завжди єдині й душею, розумні поради

      Ми подавали аргеям, щоб вийшло усе якнайкраще.

      ¹³⁰ Тільки як ми зруйнували високе Пріамове місто

      Й на кораблях одпливли, то бог нас розкидав, ахеїв, —

      Зевс тоді в серці своїм поворот нещасливий замислив

      Людям аргейським, не всі-бо між ними бували розумні

      І справедливі. Лиха багатьох із них доля спіткала,

      ¹³⁵ Згубний-бо гнів збудили вони в ясноокої доньки

      Батька всевладного, й розбрат вчинила вона між Атрідів.

      Вдвох необачно вони поскликали на збори ахеїв

      Проти звичаю, тоді, як за обрій вже сонце сідало.

      Вийшли на площу з вина обважнілі синове ахейські

      ¹⁴⁰ Й мовили мовно до них, навіщо людей поскликали.

      Тут Менелай зажадав, щоб швидше згадали ахеї

      Про поворот до вітчизни по лону широкого моря.

      Не до вподоби було Агамемнону це, бо він радив

      Людям затриматись тут і священні зложить гекатомби,

      ¹⁴⁵ Щоб заспокоїти гнів богині Афіни жахливий.

      Дурень! Не знав він того, що схилити її вже не вдасться.

      Вічноживущі боги так швидко думок не міняють.

      Так от обидва стояли і прикрими лайки словами

      Перекидалися; враз в наголінниках мідних ахеї

      ¹⁵⁰ З криком страшенним схопились, між двох поділившися гадок.

      Спали ми ніч неспокійно, один проти одного в серці

      Зле умишляючи, – Зевс готував нам великі нещастя.

      Вранці свої кораблі на священне ми зсунули море,

      Здобич забравши усю й ошатно одягнених бранок.

      ¹⁵⁵ Друга ж людей половина, не рушивши з місця, лишилась

      При Агамемноні, сині Атрея, людей вожаєві.

      Ми ж, половина, на судна зійшли, й одпливли, і помчали

      Швидко, – морську широчінь розстелив тоді бог перед нами.

      В Тенед приїхавши, жертви богам принесли ми, вітчизни

      ¹⁶⁰ Прагнучи серцем. Та Зевс не дозволив, жорстокий, додому

      Нам повернутись, – він вдруге між нас розпалив ворожнечу.

      На кораблях крутобоких СКАЧАТЬ