Шалена. Клої Еспозіто

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ «Хочеш бути». Вона пише комусь повідомлення, додаючи в кінці ХХХХХ.

      На патіо виходить жінка з тацею горілки й лимонаду з льодом. Це «Абсолют», який я купила Бет. Хвала небесам, бо сказати, що я у відчаї, – не сказати нічого. Бет не стуляє пельки вже більше години. Я більше не можу це слухати. У жінки темні очі, чорне кучеряве волосся, шкіра в тоненьких зморшках. Вона мені всміхається.

      – Mamma mia![42] Але тепер у нас дві Елізабетти! – каже вона, сплескуючи в долоні й торкаючись губ кінчиками пальців.

      О, ну от, починається: безкоштовні розваги, шоу диваків, комічний дует. Бісове остогидле «тицьнути пальцем і витріщатися». Треба було брати з глядачів гроші похвилинно. Тоді ми б обидві були мільйонерками (а не тільки Бет).

      Бет сміється своїм фірмовим безтурботним сміхом.

      – Non ci credo[43], та ви ж однакові! – каже леді.

      Та бути цього не може. Вона якась недоумкувата, чи що. Невже в Італії немає близнюків?

      – Алві, це Емілія, наша дивовижна няня й покоївка. Еміліє, це моя сестра Алвіна.

      – Piacere[44], – каже жінка, оглядаючи мене з голови до ніг.

      Я опускаюся на шезлонг, ховаюся під капелюхом.

      – Ага, – кажу я.

      У моєї сестри є раби? Ну звісно ж, є. Якби я могла собі дозволити, в мене було б троє рабів: перший готував би мені їжу, другий прибирав би в будинку, а третій обмахував би мене здоровенним листком у садку. Чорт мене забирай, ну й пекло.

      – Вона живе тут? – питаю я, коли Емілія йде.

      – О Господи, та ні. Вона живе в рожевому котеджі за рогом. Там, де біля дверей висять кошики. Вона просто працює тут із сьомої ранку до дев’ятої вечора шість днів на тиждень.

      – О, і все?

      Як узагалі бідна Бет усе встигає?

      – Я думала про те, щоб найняти когось, щоб мені допомагали вночі, ну там знаєш, дитина, колисання, годування, але він так добре спить, що цього не знадобилось.

      – Гмммм.

      Дитина, колисання, годування… Господи, яка ж вона лінива. Навіть свої материнські обов’язки віддала на аутсорс. Ну тобто, подумайте. Невже це так важко? В Октомами восьмеро дітей. У Бет лише одна. І не сказати, що їй доводиться робити ще бодай щось. Працювати, наприклад. Ні, те, що вона працює над своєю засмагою, не рахується. Будь ласка, не кажіть мені, що вона пише новий роман. Я не можу змусити себе спитати її.

      Я сьорбаю лимонад – прохолодний, крижаний цитрус із виразним горілчаним акордом. Мені вже кортить випити ще один. Треба визнати, Емілія робить чудовий горілчаний коктейль. Можливо, вона й справді дивовижна?

      – Ти з нею англійською говориш? З Емілією? – питаю я.

      – Так, – каже Бет.

      – Італійську не вчиш?

      Бет виразно дивиться на мене.

      – Ні, а нащо?

      Казала ж я вам, ледащо.

      – Усі говорять англійською. В будь-якому разі… Я не збираюся лишатися тут назавжди…

СКАЧАТЬ