Ось я. Джонатан Сафран Фоєр

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ не шахрай![22]

      – А все ж ти точно був ним. Це була маленька складана дешева дрібничка. Після того як ми кохалися, ти підійшов до столу, зупинив годинника та заховав у кишеню піджака.

      – Навіщо мені таке робити?

      – Певно, це мало виглядати романтично? Чи мило? Може, так ти хотів здаватися спонтанним? Гадки не маю. Повернись назад у часі та запитай себе.

      – Ти впевнена, що мова йде про мене? А не про іншого чоловіка й романтичну ніч у готелі з кимось іншим, га?

      – У мене ні з ким, окрім тебе, не було романтичної ночі в готелі, – відповіла Джулія, що, власне, не потребувало пояснення, та і не було правдою, проте вона хотіла піклуватися про Джейкоба, особливо саме в той момент. Вони зробили лише декілька кроків на той невидимий міст, і ніхто не знав, що він нескінченний, що решта їхнього спільного життя вимагатиме кроків довіри, які вестимуть до наступних таких кроків. Тоді їй хотілося про нього турбуватися, але вона не могла робити це завжди.

      Вони сиділи за столиком, аж поки офіціант, розсипаючись у вибаченнях, повідомив, що ресторан зачиняється на ніч.

      – Як називався фільм, який ми не подивилися того разу?

      Їм довелося йти в номер.

      Джейкоб поклав дорожню сумку на ліжко, як він зробив і тоді. Джулія переставила її на підлогу в кінці ліжка, як і вона зробила тоді. Чоловік узяв несесер.

      Джулія сказала:

      – Знаю, що не варто, але цікаво, як там справи в дітей.

      Джейкоб пирснув. Дружина перевдяглася у свою «парадну» піжаму. Джейкоб дивився на неї та не помічав змін, що відбулися з її тілом за десять років відтоді, як вони були тут, бо бачив її тіло щодня. Він усе ще крадькома, мов підліток, поглядав на її груди та сідниці, все ще фантазував про те, що було реальним і вигаданим. Джулія відчувала, що за нею спостерігають, і їй це подобалося, тому вона не поспішала. Джейкоб натягнув боксери та футболку. Джулія пішла у ванну, де за звичним ритуалом задерла підборіддя та, легенько відтягнувши нижнє повіко – ніби збиралася вставити контактну лінзу, – прискіпливо оглянула себе. Джейкоб витяг обидві зубні щітки та вичавив на кожну по кульці пасти, дружинину поклав сторчма на раковину.

      – Дякую, – сказала Джулія.

      – Нема. За. Що, – відповів він смішним голосом робота, несподівана поява якого могла свідчити лише про переживання стосовно емоцій і дій, які від нього очікувалися. Або так Джулії здавалося.

      Джейкоб чистив зуби та думав: «А що, раптом у мене не встане?» Джулія чистила зуби та вдивлялася у дзеркало в пошуках чогось, що вона не хотіла бачити. Джейкоб намастив під пахвами антиперспірантом «Old Spice» (хоча він не рухається та не пітніє уві сні), умився гелем щоденного використання «Cetaphil» для нормальної та жирної шкіри (попри те що в нього – нормальна та суха шкіра), потім наніс зволожувальний лосьйон для обличчя «Eucerin» широкого спектру дії SPF 30 (попри те що сонце зайшло декілька годин тому та що вони мають дах над головою). Він чвиркнув ще краплю лосьйону на проблемні зони: навколо крил носа, також між брів і на верхні повіка. У Джулії був складніший комплекс догляду за тілом: використати засіб для вмивання та очисник для обличчя СКАЧАТЬ