Ось я. Джонатан Сафран Фоєр

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ ноги.

      – Та це ж я, – підбадьорив він.

      – Окей, – зітхнула. – Ну, добре, ми ось лежимо, накурені, голі, й у мене виникло бажання.

      Він інстинктивно потягнувся рукою між її ніг і відчув, що вона вже була мокра.

      – Скажи мені.

      – Не можу.

      – Впевнений, що можеш.

      Вона засміялася.

      – Заплющ очі, – сказав він. – Буде легше.

      Вона заплющила очі.

      – Ні, – відповіла вона. – Не легше. Може, й ти заплющиш?

      Джейкоб теж заплющив очі.

      – У мене з’явилося це бажання. Не знаю, звідки воно взялося. Не знаю, чому воно в мене.

      – Але воно в тебе є.

      – Так.

      – Розкажи мені.

      – У мене з’явилося це бажання, – Джулія засміялася знову та вткнулася носом Джейкобу під пахву. – Я хочу розвести ноги та хочу, щоб ти опустився вниз і дивився на мене, доки я кінчу.

      – Тільки дивився?

      – Без язика. Без пальців. Я хочу кінчити від твого погляду.

      – Розплющ очі.

      – І ти розплющ.

      Він не сказав ні слова та не проронив жодного звуку. Із незначним зусиллям перевернув її на живіт. Інтуїтивно відчув, що те, чого вона хотіла, було пов’язане з її неспроможністю бачити, як він на неї дивиться, бо це означало відмовитися від останніх крапель відчуття захищеності. Вона застогнала, даючи знати, що він усе робить правильно. Він опустився вниз і розвів її ноги, потім розсунув іще ширше. Його обличчя було так близько, що він відчував її запах.

      – Ти дивишся на мене?

      – Дивлюсь.

      – Тобі подобається те, що ти бачиш?

      – Я хочу те, що я бачу.

      – Але не можеш торкнутися.

      – Не буду.

      – Але ти можеш подрочити, поки дивишся на мене.

      – Я вже.

      – Ти хочеш трахнути те, на що дивишся.

      – Хочу.

      – Але не можеш.

      – Не можу.

      – Ти хочеш відчути, наскільки я мокра.

      – Хочу.

      – Але не можеш.

      – Зате я бачу.

      – Але ти не можеш побачити, наскільки тугою стаю, коли я ось-ось кінчу.

      – Не можу.

      – Розкажи, як я виглядаю там, і я кінчу.

      Вони кінчили разом, без дотиків – і на цьому все могло б і закінчитися. Джулія б перекотилася на спину та поклала б голову йому на груди. Вони б заснули разом. Однак сталося інше: вона глянула на Джейкоба, втримала його погляд і знову заплющила очі. І чоловік заплющив. На цьому все могло б і закінчитися. Вони могли б досліджувати одне одного в ліжку, натомість Джулія встала та почала досліджувати кімнату. Джейкоб її не бачив, тому що розумів, що очі повинні залишатися заплющеними, але він чув її. Він мовчки піднявся з ліжка. Кожен із них торкнувся ослінчика ліжка, письмового столу та чашки з ручками, китичок на зав’язках штор. Він відчув вічко на дверях, вона провела рукою по пульту керування вентилятором, він поклав долоню на теплу кришку міні-холодильника.

СКАЧАТЬ