Небіжка для ляльки. Олексій Щуров

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ дієти їй не були потрібні і вона ніколи їх не дотримувалася, проте слова Ікола її образили.

      – Тоді ти – ганчірка, бо справжній чоловік ніколи не дозволив би жінці тягати його за волосся, – випалила вона.

      – Вау! Ти справді робиш успіхи. Тільки, моя ляля, ти ганчірка зі смітника, а я – з більш дорогої матерії. Ти не забула, що контракт почав діяти і тобі необхідно дечого вчитися. Почнемо зараз.

      – Я скульпторка, і мені нема чого вчитися.

      – Скульпторка без диплому? – з їдкою іронією спитав Ікол.

      Ґейдвіг була змушена замовкнути. Ікол з напівпорожньою склянкою у руці наблизився до неї, змусив доторкнутися її пальцями крижаного скла та за один прийом проковтнути віскі. Ґейдвіг ледве не захлинулася, її горлянку обпекло вогнем і вона зайшлася кашлем.

      – Спочатку, ти маєш сама вжитися в образ того, що будеш створювати, – почав Ікол, – не даючи їй опритомнити. – Це означає, що декілька днів тобі доведеться звикати до різних костюмів, які ти носитимеш усі дні, перебуваючи у майстерні. Далі – ще одна складова: ти маєш виглядати так, як у часи, відповідно до яких лялька створюється. Якщо потрібні воші та криси у перуках – ти їх матимеш. По-третє, твоя робота буде полягати тільки у створенні, рекламуванні та формуванні позитивного іміджу корпорації. Це означає не тільки працю, але й інтерв’ю, участь у шоу та подібному лайні. Що ж поробиш, така твоя робота. Найголовніше я виношу на кінець, – він провів по її декольте холодною склянкою. – Це якість. За брак тобі не платитимуть, а потім вже не знаю, як ти будеш потім розраховуватися з корпорацією за нанесені збитки. Тому головне правило таке: вкладати в творчість себе саму. Тільки так ти зможеш багато досягти. Отже, мирова?

      Ґейдвіг подивилася на Ікола. Як йому вдавалося казати важливі речі і одночасно бути таким спокусником? Вона цього не розуміла і не хотіла розуміти. Вона бачила перед собою тільки його тіло, одягнуте у той прикид, в якому він возив її до ресторану, та чула його звабливий голос. Але сподівання на щось більше виявилися марними. Він узяв її за руку та змусив іти за собою.

      Двері біля комину вели до бібліотеки – замалого, проте високого приміщення без вікон. До стелі здіймалися полиці з купами томів, вкритих товстим шаром пилу, який не прибирали роками. Жодного стільця та столу у кімнаті не було. Посеред неї височив пюпітр. Ґейдвіг скривилася. Вона вважала себе продвинутою, навіщо якісь книжки, коли можна вийти у мережу та скачати і прочитати усе, чого бажається, або потрібно задля роботи. Вона не помітила сарказм на обличчі Ікола та розчаровано запитала:

      – Мені усе це читати? А працювати коли?

      Ікол зробив вигляд, що схопився за голову.

      – Ти зараз приступаєш до роботи. Ти хіба не читала книг з мистецтва? Тільки блукала по дурному інету? Тут багато чого можна знайти, але тобі потрібна тільки одна книга. Я залишаю тебе тут. Знайди її сама. Якщо пощастить. Запам’ятай: звідси нічого не виноси.

СКАЧАТЬ