Небіжка для ляльки. Олексій Щуров
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Небіжка для ляльки - Олексій Щуров страница 11

СКАЧАТЬ проте щось він замислив, будь упевнена.

      – Тоді я піду звідси, мені така робота не потрібна! – вигукнула Ґейдвіг та рушила до дверей, проте вона заплуталася у довгих спідницях та впала на килим. – Взагалі, що я тут роблю, що це за химери, які з’явилися навколо мене? Я піду з цієї божевільні…

      – Щоб потрапити до божевільні реальної – попередив Ікол. – Там з тобою панькатися не будуть. Швидко накачають психотропом чи наркотою, а там сама станеш дуркою. Ти підписала розписку про нерозголошення, В зробить усе, щоб не випустити тебе з корпорації. Вважай, ти вже стирчиш на палі.

      – І що мені робити?

      – Прикинутися, що усе добре. Ми з тобою спільники?

      – Так, Іколе.

      Він допоміг їй підвестися. Зараз Ґейдвіг відчула те, що можна було би назвати галантністю. Він обережно узяв її за руку та допоміг сісти на диван.

      – Я знав, що ти погодишся та ВИТРИМАЄШЬ ІСПИТ. Пану В важливо, щоб ти заради корпорації зробила усе можливе та неможливе, навіть якщо довелося усунути його самого фізично. Мої вітання, пані лялькарко, віднині ви член V Incorporated.

      Ґейдвіг почервоніла і розгнівалася одночасно. Якою ж дурепою він змушував її почуватися! Вона зіскочила з дивану і вчепилася в довге волосся Ікола.

      – То це знову твої дурні жарти! Тварюко! Наволоч! МММММ!!!! – Ґейдвіг із слізьми впала на диван. Ледве Ікол наблизився до неї та поклав руку на плече, як вона дала йому такого ляпоса, що той схопився за щоку. Із рота потекла кров.

      – Вважатимемо це дрібною прикрістю, – холодно відповів Ікол, спльовуючи вибитий зуб. – У тебе важка рука, але краще користуйся нею для інших справ. З цього моменту – ти член корпорації, і тому маєш підкорюватися жорсткій ієрархії, бо у ній – запорука твого успіху. Зрозуміла? А зараз збираємось. Вечірка закінчена. Доречи, позбувайся своєї вуличної лексики. Це вульгарно для тебе.

      Ґейдвіг від люті зблідла. Вона добре розуміла, що обставини можуть скластися проти неї і тому вирішила оголосити тимчасову капітуляцію. Вона пішла до дверей, смикнула ручку і виявилося, що їх було замкнено на ключ. Ікол дістав його з кишені та відімкнув їх. Дівчина пройшла через усю порожню залу, тягнучи з собою перуку, що волочилася по підлозі та залишала за собою білий слід пудри. По її білим щокам текли сльози та змивали косметику, перетворюючи її на брудні струмки. Ні слова не кажучи, вона ледве втиснулася у автівку, але перед тим їй довелося порвати спідниці та знайти дрючка, щоб погнути обручі, бо інакше мала би їхати на даху. В автівці була тільки вона та водій. Ікол вирішив провести залишок ночі у ресторані.

      За усю путь вона не вимовила ані слова, сиділа накопичившись, була вже готова клясти усе, що з нею відбувалося, та більш за все вона не розуміла такого ставлення до себе. Водій умикнув mp3 програвач, та з нього залунала ненормальна «Голі-Долі». Веселий та дурнуватий мотив змусив Ґейдвіг крикнути водієві: «Вимкни цю дебілку!» – проте він зробив вигляд, що не розчув СКАЧАТЬ