Небіжка для ляльки. Олексій Щуров
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Небіжка для ляльки - Олексій Щуров страница 6

СКАЧАТЬ ніколи до них не повертатися.

      ***

      Притискаючи до грудей дорогу для неї течку, Ґейдвіг сіла до автівки, де на неї чекав Ікол.

      – Це все? – поцікавився він, огледівши брудну течку.

      – Так, може знадобитися в роботі, – відповіла Ґейдвіг. – А я зробила, як ти мені порадив, коли ми їхали до міста. Жбурнула в Гармидершу каменюкою.

      – Хоч не вбила?

      – Динозавриху такий шматок точно не вб’є, – посміхнулася Ґейдвіг. – Вона виявилася зовсім лисою, уявляєш?

      Ікол завів автівку. На мить Ґейдвіг здалося, що у нього немає нігтів, немов їх було вирвано на усіх пальцях. Проте вона втомилася від сутички з Гармидершею і вирішила, що їй це ввижається. За секунду вона впевнилася у тому, що це було тільки її марення. Нігті у Ікола дійсно були на місцях – усі до одного.

      Поки автівка неслася по місту, Ґейдвіг приходила до тями. Зараз її вже не жахала шалена швидкість, вона починала їй подобатися. «Треба буде купити байк та навчитися на ньому їздити, – вирішила вона. – Неодмінно „Харлей“. „Ямаха“ – у найгіршому випадку».

      – Краще одразу «Харлей», бо ти не настільки багата, щоб купувати дешеве, – почула вона голос Ікола і вирішила ні про що не думати: вона вже помітила, як вміло він може вгадувати її думки. Вона відкинулася на перила крісла і розслабилася під «Money, Money, Money». «АВВА» вона вважала старим та нестильним гуртом, але зараз чомусь він звучав в унісон її думкам та фантазіям. Гроші, гроші, гроші, багацько грошей. Ну, може, й слава як дизайнера, всесвітньо відомого, неодмінно відомого. Інакшого і не треба. До дідька злидні! Усе, що відбувається з нею, це насправді, а не аббин сон. Немов у лотерею виграла. Звісно, не нудьгуватиме, робота буде, але й грошей чимало. Може, поступово, вона вийде заміж. Так, обов’язково, за чоловіка, який буде схожим на Ікола, тільки без цієї дурнуватої телепатії…

      Швидкість знизилася повільно. Авто заїхало на парковку одного з торгівельних центрів, які звичайно розміщують за містом. Ґейдвіг вийшла з авта і разом з Іколом попрямувала до ліфта.

      Гамір величезної країни, що носить ім’я торгівельний центр оглушив її, а натовп, курсуючий від магазину до магазину, видався їй божевільним, проте через секунду вона стала його частиною та завертілася у цьому вирі людей, скла і світла. Їх божевілля стало її божевіллям, їх безтурботливість – її безтурботливістю, їх сяючи очі при отримуванні нових покупок – її очима. Але впасти до стану невиліковного шопоголізму їй не давав Ікол. Він мав на меті один магазин, до якого прямував разом з Ґейдвіг, не дозволяючи їй піддатися загальній ейфорії.

      Хоча цей магазин був непомітним через яскраві та заманливі вітрини сусідніх бутиків, не мав вивіски над входом і навіть двері до нього були звичайними пластиковими, немов до квартири, Ікол впевнено попрямував вниз по сходах. Ґейдвіг йшла за ним, сподіваючись, що не побачить там іншу Гармидершу, що було б цілком вірогідним СКАЧАТЬ