Оріон Золотий. Театр (збірник). Іван Драч
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Оріон Золотий. Театр (збірник) - Іван Драч страница 25
Название: Оріон Золотий. Театр (збірник)
Автор: Іван Драч
Издательство: Фолио
Жанр: Драматургия
isbn: 978-966-03-7603-8
isbn:
– Ну, годі, – йому кажу, – йдем в кімнату,
А то прийде дружина зараз.
Дістану прочухана —
І за горілку, і за стрілянину.
– Ну, з Новим роком, – каже,
І стрелив ще раз. – Цей рік вже не зможу
Я пережити… Вже снаги нема… —
Як стрелив він, то, вірите чи ні,
У ті зірки великі, наче сови,
То стала зірка падати над школою.
– Чиясь душа впаде нового року!
– Та що ти! – я кажу йому. – Не те,
Це на добро, вона ж не по собі,
А ти її підстрелив, оту зірку,
Отож чекай, Учителю, переміни. —
З’явилась тут якраз його дружина.
І що було мені, то я забув навіки.
Він став видужувати з того часу,
Як ми ото посиділи добряче
И по-холостяцьки Новий рік зустріли.
Ото проява! Але двадцять літ
Летіла ота зірка, аж тепер,
Нарешті, знала, де їй приземлитись.
Він зірочку цю збив у сорок восьмому.
Себе він пересилив, вижив, викрутився,
А хто себе підважить – то мужчина!
Що потім? Двадцять літ життя!
І тридцять книг життя!
І тисячі випускників! Мільйони!
Психологічний семінар
Участь беруть: Вчитель, Дружина Вчителя. Вальтер, Мар’яна, Хор Учителів, Павлик, мати Павлика, Оксана, Сидорук.
Заняття семінару незвичайне.
Незвичайний кричущий факт,
Який ляже в його основу.
Тема: «Відповідальність учителя».
До мене лист прийшов – і ось він тут,
Живий він перед вами.
Виходить з Хору мати Павлика.
Я – Мати Павлика Піщаного.
Вірніше, була я матір’ю,
Тепер уже не мати.
Як можна бути матір’ю того,
Кого уже нема…
До вас пишу листа,
Бо десь же хтось та мусить
Сказати їй, учительці,
Все те, на що безмовна я, німа.
А чи тут винна я і просто хочу
Тягар немилосердний свій
На плечі скинути чужі?
Та я не можу, просто я безсила
Мовчати зараз і в своїм мовчанні
Втопитись. Є ж «Товариство
Рятунку на водах». Чи є «Товариство
Рятунку мовчазних»? Хто його президент?
Я – із мовчазних, я тону в мовчанні,
Я хочу мовчки спитати вас,
Бо вчила я сина, як вчили ви, Вчителю,
Може, мені не мовчати, може, слово моє
Комусь при нагоді стане
І хтось не потоне… в мовчанні.
Так, ви не мовчіть.
Найлихіше – мовчання.
Мовчання замордувати може.
Ословтесь! Лишіть мовчання каменю.
Павле, виходь.
Виходить з Хору хлопець років шістнадцяти.
Ось він який у мене був.
Йому пішов шістнадцятий.
Він – хлопець скромний, соромливий
І справедливий. Він нікому
Слова накриво не скаже.
Він нікого не образить. Він…
Мамо, СКАЧАТЬ