Оріон Золотий. Театр (збірник). Іван Драч
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Оріон Золотий. Театр (збірник) - Іван Драч страница 19

Название: Оріон Золотий. Театр (збірник)

Автор: Іван Драч

Издательство: Фолио

Жанр: Драматургия

Серия:

isbn: 978-966-03-7603-8

isbn:

СКАЧАТЬ чи рота роззявляєм.

      Де ж наша мудрість? Тонкість наша де?

      Наш такт – безсилий,

      Мудрість наша – куца.

      Звичайно, сексуальне виховання

      Потрібне.

      Але ж як забути

      Про виховання мудрості любові!

      Тут йдеться і про чистоту дівочу,

      І про відповідальність юнака.

      Яке б життя було красиве, цільне

      І віяло б пахучою гармонією,

      Якби ж то всі дівчата й юнаки

      Кохання мудрість осягнули!

      Так, саме мудрість,

      А не зблиск миттєвий,

      Що враз спарує й миттю розпарує.

Мар’яна

      В театрі нашому шкільному

      Йде репетиція мікровистави

      «Казка про любов» за текстом

      Вчителя. Вальтере,

      Я вас запрошую.

      Хор, підготуватись!

Вальтер

      Я з радістю. Не знав,

      Що ви і п’єси пишете, а ви,

      Мар’яно, ще й режисер.

Вчитель

      Та бавимось потроху. Але хочу

      Закінчити розмову нашу.

      Навчитися людина може

      Будови найвеличніші споруджувати,

      Космічні кораблі найкращі,

      Човни підводні атомні,

      Коли ж вона любити не навчиться,

      Все ж дикуном залишиться, і годі.

      Освічений дикун в сто разів

      Страшніший неосвіченого.

      І найстрашніші прорахунки наші:

      За все, за все відповідає вчитель.

      Й за прорахунки матері природи,

      Й за бога, як колись сказали б.

      Входить «Бог». Входить «Архангел Гавриїл». Входить Хор з дівчат і хлопців. Входять «Адам» і «Єва».

Мар’яна

      Давайте, не соромтесь.

      Це наш гість Вальтер Функе із НДР.

      А це – театр наш. Бог. Адам і Єва.

      Архангел Гавриїл. Це – хор.

      Хор – двоє дівчаток і двоє хлопців виступають наперед. Всі сідають, тільки Мар’яна намагається дати лад виставі.

Хор

      Коли ще бог творив цей білий світ,

      Навчив зорю родити він зорю,

      Навчив він квітку народити квітку

      І дерево навчив родити дерево,

      Усе живе продовжувало рід.

      І бог послав мужчину й жінку в поле,

      Мужчина був Адам, а жінка – Єва,

      І бог навчив їх будувати хату,

      Мужчині дав лопату бог у руки,

      А жінці дав він мірочку зерна.

      «Бог» виводить «Адама» і «Єву». «Адам» з лопатою, «Єва» з мірочкою зерна.

«Бог»

      Живіте і продовжуйте свій рід.

      А я піду собі по господарству.

      Прийду десь через рік аж – подивлюсь,

      До чого ви догосподарювались.

      «Бог» виходить. «Адам» і «Єва» беруться за руки. Хор вносить і ставить перед ними колиску, а в колисці дитина – лялька. «Бог» знову входить вже в супроводі «Архангела Гавриїла».

Хор

      Ось рік минув. Бог – на поріг.

      Прийшов він рано-вранці, на світанку.

      І бачить бог: Адам і Єва біля хати

      Стоять і дивляться у вічі

      Одне одному, спіє хліб на ниві,

      Колиска – поряд, і дитя – в колисці.

      Адам СКАЧАТЬ