Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн

Чтение книги онлайн.

      – Думаєш, він у безпеці?

      – Напевно – на якийсь час. Генеральний Секретар має вирішити, і вирішити правильно. Як тобі відомо, його становище нині хистке.

      – Я не цікавлюся політикою.

      – А повинна була б. Це єдине, що можна вважати трохи менш важливим, ніж твоє серцебиття.

      – Я все одно не цікавлюсь цим.

      – Не перебивай мене, коли я говорю. Більшість, яка очолює Сполучені Штати, може розпастися за одну ніч, і Пакистан зайдеться нервовим кашлем. У такому разі слід чекати на вотум недовіри, загальні вибори, а також на те, що містера Генерального Секретаря Дуґласа знімуть з посади і він знову стане дешевим адвокатом. Людина з Марса може або возвеличити, або знищити його. Ти проведеш мене?

      – Ні. Я піду в монастир. Там ще залишилася кава?

      – Я гляну.

      Вони встали. Джилл випросталася і простогнала:

      – О, мої старі кістки! І, Боже, глянь-но на час. Забудь про каву, Бене, у мене завтра важкий день, треба бути ввічливою з вередливими пацієнтами, залишаючись незацікавленою. Відвезеш мене додому? Хоча краще я сама. Думаю, так безпечніше. Виклич таксі.

      – Добре, хоча ще дитячий час. Це справді небезпечно, і не тільки для твоєї кар’єри. Я просто готував тебе до цього. – Він показав їй маленьку штучку. – Почепиш на нього жучка?

      – Що? Оце й усе?

      – Найбільший дар для адвокатів із розлучень та шпигунів з часів Міккі Фінна. Мікромініатюризований провідний записувач. Провід пружинний, тож його неможливо розпізнати детективу. Всередині транзистори, резистори, конденсатор та все інше, запаковані у пластик: ти можеш викинути його з таксі, і з ним нічого не станеться. Сила приблизно дорівнює радіоактивності сонячного годинника, але добре захищена. Проводу вистачає на двадцять чотири години. Потім потрібно вийняти котушку і вставити іншу, пружина – це вже намотана частина котушки.

      – Вона вибухне? – нервово запитала Джилл.

      – Можеш запікати її в тістечках.

      – Але, Бене, через тебе я тепер боюся повертатися до тієї кімнати.

      – І не потрібно. Ти можеш потрапити до сусідньої, чи не так?

      – Гадаю, що зможу.

      – Ця штучка має віслючі вуха. Прикріпи її увігнутою стороною до стіни – хірургічна стрічка для цього підійде якнайкраще, – і вона вловить кожне слово, сказане у сусідній кімнаті. Там є туалет чи щось таке?

      Джилл замислилася.

      – Я ризикую, що мене помітять, якщо я ходитиму в сусідню кімнату надто часто; адже там територія команди. Або вони можуть користуватись нею. Послухай, Бене, його кімната має третю стіну, спільну з кімнатою, розташованою в іншому коридорі. Це спрацює?

      – Ідеально. Коли ти це зробиш?

      – Хм… Дай його мені. Я все обміркую і перевірю ґрунт під ногами.

      Кекстон зупинився, щоб відполірувати пристрій носовичком.

СКАЧАТЬ