Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Чужинець на чужій землі - Роберт Гайнлайн страница 21

Название: Чужинець на чужій землі

Автор: Роберт Гайнлайн

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Научная фантастика

Серия:

isbn: 978-617-12-0090-6, 978-5-699-70900-7, 9786171219236

isbn:

СКАЧАТЬ шепотіти. Він не чує тебе.

      Другий відповів:

      – Забери тацю. Ми нагодуємо його, коли він прокинеться.

      Джилл втретє перечитувала транскрипцію, коли знову з’явився Бен. Він виніс іще кілька аркушів, але не запропонував їй їх, а натомість сказав:

      – Голодна?

      Вона запитально глянула на аркуші в нього в руках, але відповіла:

      – Як вовк.

      – Ходімо звідси, підстрелимо корову.

      Він більше нічого не сказав, поки вони підіймалися на дах і сідали в таксі. Він мовчав, поки вони летіли до Олександрійської платформи, де пересіли в інше таксі. Бен обрав одну з машин, позначених балтиморськими номерами. Коли вони злетіли, він встановив курс на Хаджертаун, Меріленд, а потім відкинувся на сидіння й розслабився.

      – Тепер ми можемо поговорити.

      – Бене, до чого вся ця таємничість?

      – Вибач, гарненькі ніжки. Очевидно, просто нерви плюс моя нечиста совість. Я не знаю, чи є у моїй квартирі жучок, – але якщо я можу робити це з ними, то й вони можуть зробити це зі мною… І я виявив нездоровий інтерес до того, що уряд прагне й далі приховувати. Більше того: хоч на це і не схоже, проте таксі, викликане з моєї квартири, може мати прихований у подушці записувач. Але це можливо: адже Спеціальна Служба має довершену команду. Але це таксі… – Він поляскав по сидінню. – Вони не можуть прослуховувати тисячі таксі. Обране випадково повинне бути безпечним.

      Джилл тремтіла.

      – Бене, ти ж не думаєш, що вони… – Вона замовкла.

      – Не думаю – зараз! Ти бачила мою статтю. Я надіслав її дев’ять годин тому. Думаєш, уряд дозволить мені вдарити йому під дих і не зробить нічого натомість?

      – Але ти завжди був проти уряду.

      – Це нормально. Це обов’язок Його Величності Вірної Опозиції – бути проти. Вони очікували цього. Але це інше: я практично звинуватив їх в утриманні політичного в’язня… того, ким суспільство дуже цікавиться. Джилл, уряд – це живий організм. Як і в кожної істоти, його головна особливість – це сліпий, підсвідомий інстинкт виживання. Ти вдариш їх – і вони вдарять у відповідь. Цього разу я справді вдарив їх.

      Він скосив на неї погляд.

      – Я не повинен був втягувати тебе у все це.

      – Мене? Я не боюсь. Хоча б з того часу, відколи повернула твій пристрій.

      – Ти пов’язана зі мною. Якщо справи погіршаться, цього цілком вистачить.

      Джилл замовкла. Вона ще ніколи не відчувала на собі нещадності таких масштабів. Окрім знань медичної справи та веселої партизанської війни між статями, Джилл була майже така ж невинна, як і Людина з Марса. Розуміння того факту, що вона, Джилл Бордмен, яка ніколи не переживала нічого гіршого від ляскання у дитинстві та час від часу грубих слів у дорослому віці, могла бути у фізичній небезпеці, – це було для неї майже неймовірним. Як медсестра, вона бачила наслідки нещадного насильства, звірства, – але це не могло трапитися з нею.

      Вона порушила важку тишу, коли їхнє таксі кружляло, щоб приземлитися у Хаджерзтауні.

СКАЧАТЬ