Загублений між війнами. Наталка Доляк
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Загублений між війнами - Наталка Доляк страница 44

Название: Загублений між війнами

Автор: Наталка Доляк

Издательство:

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-966-14-9881-4, 978-966-14-9877-7, 978-966-14-9880-7, 978-966-14-9252-2

isbn:

СКАЧАТЬ Пробирались вигнанці через нескінченні скелясті хребти та небезпечні гірські стремнини. У криті високим шатром вози запрягали дві, а то й чотири пари витривалих волів. Усередині робили зі шкір настили, на яких спали жінки та діти. Перед довжелезною колоною фургонів по боках вартували вершники, озброєні на випадок непередбачених небезпек. Колони пересувались повільно, але уперто йшли до поставленої мети. А метою було одне – знайти собі нову домівку, таку, аби ні англійці, ні інші колоністи не забажали знову відібрати її.

      – Прямо як Мойсей у пустелі. І що ж вони там їли, у тій далекій дорозі? – не міг втримати у собі власних думок Абрамов. Сказавши, прикладав до рота палець і замовкав.

      – Бувало, бурський народ зупинявся. Не на день і не на тиждень – на кілька місяців. Розбивали серед поля намети, влаштовували щось на кшталт тимчасового селища. Спинялись для того, щоб зорати поля, посіяти зерно, зібрати врожай, а запасшись провізією, йти далі. Бури йшли декількома колонами та різними маршрутами. В історію бурів ці походи увійшли під назвою Великий трек, або Велике переселення. Воно вважається героїчною акцією, яка поклала початок бурській, африканерській нації. Африканські племена, на чиї землі переселились бури, до цього часу вважають трек простою розбійницькою навалою, актом інтервенції.

      – Як все неоднозначно, – прошепотів Юрій і далі слухав крізь сон, який навалився на нього, як бур на зулуса.

      Інші слухали мало не до ранку.

      Мандрували, як кочівники, чи не п’ять років, допоки оселились за рікою Вааль і там заклали державу Трансвааль, хто ж не перейшов ріку й залишився з іншого її боку, стали іменуватись Оранжевою республікою. Англійцям після того офіційно відійшло південне узбережжя, а бури з нуля почали обробляти доволі благодатні і щедрі землі.

      – Укре, виявляється, за вісімнадцять років до початку теперішньої війни між бурами й англійцями вже був конфлікт, котрий прирівнювався до війни. – переповідав Покосові солдат Абрамов після безсонної ночі. – Щоправда, тоді все завершилось за якихось три місяці поразкою англійців й визнанням незалежності Трансваалю. Вірніше, ця поразка була скоріше відтермінуванням, аби Англія встигла підтягнути до Африки війська. – Абрамов поспішав виговоритись, поки солдати заправляли ліжка. – Конфлікт виник через те, що на кордоні Оранжевої республіки в Кімберлі було виявлено алмази і майже в той самий час в Трансваалі під Йоганнесбургом – золото. І те й інше – найбагатші родовища в світі. Ось тоді до бурів на гостину рвонуло чи не півсвіту, а попереду – стара добра Англія.

      Абрамов продовжував переслідувати Покоса. Форкав водою, умиваючись, та торохкотів:

      – Гості копали хто де урвав, тишком вбивали одне одного на тих копальнях, згорали від лихоманки, вплутували у свої оборудки мирних бурів. Саме тоді під соусом запровадження законності й почався справжній грабіж серед білого дня, який політики називають гарним словом «анексія». Англія почала відкушувати в бурів їхні землі – великими СКАЧАТЬ