Жовтий князь. Василь Барка

Чтение книги онлайн.

      Їдучи дрожками, Отроходін погляда на двори і ображається: чому тисячники звуть пункт призначення – «муходрянськ»? Даремно! Шкодить в зображенні ролі на селі. Коли столиця повна вапняної трути, що повисла в розпаленому повітрі серед цегли, то жити можна тут: зелень і росяні світанки. А зимою полонить столиця! – в завалах снігів і грізній свіжості чистого, мов діамант, повітря, в якому камінь дзвенющою луною віддає кожен тон довкруги. Скрізь відчайні розгони з складністю: в блідо-рожево-сизій мряковинці далечини підводяться барвними великостями будівлі, древні – з вежами і новіші – багатовіконні і краснокарнизні. Життьовий дух, поривний і могутній, проймає і людину, і місто в строгості настрою.

      Постійно в спогаді Отроходіна – столиця; там народивсь і п’ястуком окріпнув: для неї ладен світ перетрусити – в переміну або загибель.

      Меткі очі в Отроходіна! Тільки раз обтяжився помилкою, залюблений в одну з колишніх технічних секретарок обкому. Про її зовсім легенький нахил до бухарінської фракції взнав аж при розквіті в сердечній драмі. Почав відступати і порвав відносини, але тінь пригоди простяглася на життєпис.

      Приятелі, що коло оргбюро, зрештою, «зам’яли» дрібний прогріх. Ретельність він виказав несамовиту! Крім того, промкнувся в двері двох загадок найглибшого порядкування в «рядах».

      Легшу загадку збагнув наполовину; труднішу – тільки до десятої досади.

      Половина дивовижно проста: зразу дослідив і звикся. Ти хоч би перепронакомуністичний і в програмі, і в лінії, і в дисципліні, і кат зна в чому, а тобі ціна в партії – копійка зелена, якщо проморгав єство справи: чоломбитство «хазяїнові»! Якщо ж ти – ну, словом, Отроходін, вхопивши цієї струни, виплив до верхів грання і наприкінці відірвався від прозорої тіні.

      Інша половина в тих дверях аж надто некришталева, і навіть він, весь небілий, зупинився, вважаючи, що досить.

      Що ж до труднішої загадки, то гірко сприкрила: в побудові лабіринту мала постійну лукавість. Ніби грала з тобою в «кішку-мишку». Зробив сюди крок, готувавшись надзвичайно, а успіху нема, бо негайно зверхники пересунули справу в інший напрямок, і видно, що тільки з потреби ставили перепону. Весь час! Незміренна чужість і гостра ворожість приходить – з далекості, роблячи страшний заморок і… здається, рідні сосни в тумані збожеволіли б і закричали, обливаючись кровавою смолою.

      Дещо він схопив, дякуючи швидкості думки, але СКАЧАТЬ