Фауст. Иоганн Вольфганг фон Гёте
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Фауст - Иоганн Вольфганг фон Гёте страница 37

СКАЧАТЬ Марто!

      М а р т а

                     Ґретхен, що тобі?

      М а р ґ а р и т а

      Аж трусяться мені коліна!

      Відкільсь взялась ізнов скринчина

      У мене в шафі, вся в різьбі,

      А в скриньці тій – прикрас, прикрас!

      Стократ пишнішí, як той раз…

      М а р т а

      Ти ж хоч матусі не показуй,

      Бо знов попу віддасть одразу.

      М а р ґ а р и т а

      Ох, глянь сюди! Дивись сюди!

      М а р т а

      (убирає її)

                   Щаслива ти, вродлива ти!

      М а р ґ а р и т а

      Коли б їх на вулицю одіти

      Або до церкви отак сходити.

      М а р т а

      А ти сюди приходь частіш

      Вбиратись нишком в ці оздоби.

      Хоч перед дзеркалом щаслива посидиш,

      Мені до любої вподоби.

      А там, при нагоді, в святковий день якраз

      Щось зможеш одягти і людям напоказ —

      Каблучку, ланцюжок чи перлів там разок,

      А матері якихсь накажемо казок.

      М а р ґ а р и т а

      Від кого ж ці обидві скриньки?

      Якісь непевні базаринки!

      Хтось стукає.

      Ох, чи не мати? Куди ж це діть?

      М а р т а

      (визирає)

      Ні, пан чужий якийсь. Ввійдіть!

      М е ф і с т о ф е л ь

      (увіходить)

      Даруйте, пані, що так заходжу

      І, може, пані у чімсь тривожу.

      (З пошаною відступає перед Маргаритою).

      Я Марту Швертляйн хтів спитати.

      М а р т а

      Це я. Що має пан казати?

      М е ф і с т о ф е л ь

      (тихо до неї)

      Прошу пробачення; у вашмості

      Сидять такі вельможні гості,

      То, може, я собі піду,

      А по обіді знов зайду.

      М а р т а

      (вголос)

      От тобі, дочко, й даровизна:

      Пан за шляхтянку тебе визнав.

      М а р ґ а р и т а

      Ні, я собі з простих міщан,

      До мене дуже добрий пан;

      Усе це вбрання – не моє.

      М е ф і с т о ф е л ь

      Ні, крім вбрання, іще щось є;

      І погляд ваш, і ввесь ваш склад!

      То можу лишитись? Дуже рад.

      М а р т а

      То що ж приніс нам любий гість?

      М е ф і с т о ф е л ь

      Гай, гай! Не дуже веселу вість!

      Не тим би я хотів послужити:

      Ваш чоловік наказав довго жити.

      М а р т а

      Помер? Мій голуб? Бідна я!

      Мій муж помер! Ой смерть моя!

      М а р ґ а р и т а

      Ох, тітонько, не плачте, ну…

      М е ф і с т о ф е л ь

      Слухайте СКАЧАТЬ