Обирай себе. Як подолати страх та сумніви на шляху до повноцінного життя. Эмбер Рэй
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Обирай себе. Як подолати страх та сумніви на шляху до повноцінного життя - Эмбер Рэй страница 6

СКАЧАТЬ цього переконання починається тоді, коли ми вчимося сприймати це уявлення таким, як воно є, – хибним, а не правдивим.

      Міф про «недостатньо» існував задовго до того, як ми з’явилися на цей світ, і, найімовірніше, зберігатиметься ще довго після нас. Проте ми, як завжди, маємо вибір. Ми можемо віддатися цьому хибному уявленню й дозволити йому керувати нашим життям. Або ми можемо поставити його під сумнів і створити нову історію, яка дасть нам змогу розкритися.

      І це, мій друже, означає обрати цікавість – обрати себе.

      Мистецтво обирати цікавість

      Колись мій улюблений поет IN-Q[1] сказав: «Ми завжди знайдемо докази того, у що віримо».

      Переконання й вигадки міцно стискають наше життя. Щось стається, ми придумуємо йому значення, і ця інтерпретація впливає на те, як ми почуваємося й у що обираємо вірити про себе та світ загалом. Іноді ці вигадки нам на руку. В інших випадках вони нас стримують. Велику частину страху, хвилювання й стресу, які переживаємо щодня, ми створюємо самі на основі того, що обираємо казати собі.

      Озираючись на своє життя й ті часи, коли я почувалася відірваною від себе та своїх талантів, я розумію: це через те, що мій розум був під впливом неперевірених переконань. Неважливо, чи я закидалася адералом[2], щоб схуднути й «подобатися чоловікам», чи применшувала свої заслуги, тому що вирішила, що «я недостойна цього», чи стримувала свою правду, бо повірила наставнику, який сказав: «Твоя історія не має значення», – ці переконання не давали мені жити на повну. Авторка й викладачка Байрон Кейті казала: «Коли я вірила своїм думкам, я страждала, а коли не вірила, то не страждала, і так само це працює для всіх людей. Бути вільним так просто».

      Щоденник допитливості

      Пригадай повторюваний голос, який тебе стримує. Після цього спробуй використати чотири запитання, які Байрон Кейті пропонує у своєму методі під назвою «Робота»: 1. Це правда? (Якщо ні, переходь до 3.) 2. Ти абсолютно впевнений(-а), що це правда? 3. Як ти реагуєш і що стається, коли ти приймаєш цю думку? 4. Ким ти будеш без цієї думки?

      Ми знешкоджуємо ці вигадки й піднімаємося над ними, коли повертаємось обличчям до дискомфорту замість відштовхувати його. Коли помічаємо, що історії, які ми собі розповідаємо, роблять нам боляче, і після цього запитуємо: 1) звідки прийшло це переконання? і 2) що воно каже про моє зростання? Саме в цьому полягає мистецтво обирати цікавість.

      Коли я вперше стикнулася зі своїми вигадками про те, що нічого не варта, мені соромно і я «недостатньо хороша», то не одразу розуміла, що ті незручні почуття не були моїми ворогами. Я намагалася перебороти та прогнати цей дискомфорт, позбутися його. Думала, якщо взяти «часи, коли моє серце розбивалося на мільйони шматків», «горе, яке я не дозволила собі пережити» та «зраду десятилітньої давності» і скласти їх у коробку з милим бантиком, а саму коробку поставити на верхню полицю шафи, то незручні переживання зникнуть СКАЧАТЬ

<p>1</p>

Сценічне ім’я американського композитора й поета Адама Шмальгольца. (Тут і далі прим. пер.)

<p>2</p>

Лікарський засіб, який часто застосовують нелегально для стимуляції розумової діяльності, як засіб для схуднення, а також щоб отримати ейфорію від наркотичного сп’яніння.