Обирай себе. Як подолати страх та сумніви на шляху до повноцінного життя. Эмбер Рэй
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Обирай себе. Як подолати страх та сумніви на шляху до повноцінного життя - Эмбер Рэй страница 10

СКАЧАТЬ коли ви клякнете від страху, пам’ятайте:

      1. Це означає, що вам не байдуже.

      2. Ви перебуваєте на межі зростання.

      Запам’ятайте як правило: що гучніший голос страху у вашій голові, то ближче ви підходите до чогось справді цінного. Якби ви почувались абсолютно впевнено й комфортно, ви не розвивалися б і не зростали. Ви не прямували б до створення життя, яке повністю відображає вашу справжню суть.

      Можливо, ви бачили в мережі відоме зображення Джессіки Гейґі. За допомогою простого малюнка вона показує, що саме за межами зони комфорту відбуваються чарівні речі. Я ОБОЖНЮЮ роботу Джессіки, але ось мій варіант:

      Коли я виходжу із зони комфорту, то зовсім не почуваюся «чарівно». Принаймні не одразу. Спершу – сумбурно. Незручно. Страшно. Голос тривоги в моїй голові виходить з-під контролю й волає про безпеку. Я починаю себе критикувати, переосмислювати все, переживати весь спектр емоцій і прагнути втекти. Ось чому, заснувавши власну справу, я й далі розглядала вакансії. Ось чому, отримавши кілька різких відгуків, я відклала написання книжки на РОКИ. Ось чому, заприсягнувшись у коханні, я не знаходила собі місця.

      Коли я вперше почала виходити за межі своєї зони комфорту, я думала:

      Мабуть, щось неправильно. Це ж те місце, де мали б відбуватися чарівні речі. Де я мала б переживати ці славетні почуття задоволення, зростання й блаженства. Де мені мали б відкриватися всі можливості.

      ХА!

      Зрештою, я зрозуміла: мої переживання й надгучний голос тривоги, що кричав «НЕБЕЗПЕКА», дуже чітко вказують, що я покидаю свою зону комфорту. Суть не в тому, щоб уникнути дискомфорту, стишити страх чи позбутися почуттів. А в тому, щоб навчитися відчувати та бачити їх і йти далі разом із ними. І САМЕ ТОДІ трапляються чарівні речі. Тоді, коли ми приймаємо та визнаємо свої емоції замість відсторонювати їх. Тоді, коли ми почуваємося, наче нам зав’язали очі й залишили нас у темноті, але маємо достатньо допитливості, щоб перевірити, що там – за кілька кроків попереду. І ще за кілька кроків. І ще.

      Чарівні речі трапляються, коли ми йдемо разом зі страхом, а не втікаємо від нього, і розглядаємо кожен момент невпевненості й дискомфорту як можливість дослідити свої несвідомі частини. І коли ми навчимося це робити, те важливе прагнення, що заполонило наше серце, почне здійснюватися. Ставати матеріальним. Виходити зсередини нас і приходити в цей світ. І хіба ж це не найважливіше? Показувати себе справжніх і розкривати свої таланти?

      Послухайте, у мене немає магічної кулі. Я не знаю, чи ваші бажання коли-небудь здійсняться. Я не можу знати, чи знайдете ви справжнє кохання і чи буде воно останнім. Я не в змозі передбачити, як розгортатиметься ваш шлях до омріяного і чи чекає на вас зрештою величний та вражаючий успіх. Я не знаю, чи після того, як ви позбудетеся всього, що заважає, і зробите наступний крок, це дасть вам те бажане відчуття задоволення та єднання. Я не можу обіцяти, що трапиться – і чи трапиться щось узагалі, – коли ви прислухаєтеся до свого голосу.

      Але ось що я можу вам сказати: ви варті цього, і воно варте ваших зусиль. Тому що ваша мета й ваше СКАЧАТЬ