Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 27

СКАЧАТЬ Бог нанесе, а швидкий сам собі набіжить.

      Швидке само на себе набіжить.

      І в погоду часом грім ударить.

      Нема нічого без лиха.

      Щоб лихом жартувати, не треба панувати.

      Хто лихом жартує, той же його куштує.

      Не ходи де лихо.

      Від лиха поли вріж, та втікай.

      З лихого торгу хоч би з носом.

      – … хоч пішки.

      Лихо приключки шукає.

      Коли спить лихо – не буди ж його.

      Встань, лихо, та не лежи.

      Встань, біда, не лежи (як прокидається давнє лихо).

      Сиди тихо, поки спить лихо.

      – … щоб не знало лихо.

      Сиди тихенько, щоб не знало тебе лишенько!

      Коли лихо, то сиди тихо.

      Лихо, лихо! Нехай буде тихо.

      Добро пушить, а лихо сушить.

      Якщо на лихо чоловікові іде, то вже зовсім на біду і на велике лихо.

      Одно лихо не докучить.

      То не лихо, як одно, – а два та три.

      Не шукай моря – у калюжі втопишся.

      Не море топить – калюжа.

      Ти хочеш на гору, а чорт за ногу.

      Коли б так за добро, як за лихо.

      Не мини мене мій батеньку, – не мине тебе і лиха година.

      Якби знав по чому корець лиха.

      На лихо Бог дасть розум.

      Дасть Бог лихо, то дасть і розум.

      Боронь, Боже, нужди, розум найдеться.

      Не дай, Боже, нещастя, а розум буде!

      Лиха і конем не об'їдеш.

      – …і гетьманським конем не об'їдеш.

      Сказано лихо – не бути добру!

      Кожна людина своє лихо носить.

      Кожний у світі своє лихо має.

      Де люди, там і лихо.

      Хоч би глядів по всій Україні, добра ні найдеш.

      І червоні чоботи мулять.

      Кожний має свого моля, що його гризе.

      Нема такого дерева, щоби на нього птиця не сідала.

      Як людина не міркує, а все ж у світі погальмує.

      Лихо товар продає.

      Більмо окові не шкодить, тілько око не бачить.

      Пізнаєш, звідки гримить.

      Лихо не вморить, так спотворить.

      Де лихо пристане, там і трава в'яне.

      Ледве лихо дізналося, де люди живуть.

      Лихо штани поре.

      Може Господь милосердний не все лихо роздасть, – ще останеться.

      Лиха година настала: бувало як кого б'ють, то і нас зовуть.

      На все достатній, а на лихо не жадливий.

      І живеш гидко, і їсти бридко, як лихо причепиться.

      Багатий на лихо.

      – …та на дрібні сльози.

      Лихо далося знати.

      Лихо СКАЧАТЬ