Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 25

СКАЧАТЬ ручок, щоб держався!

      Ліз, ліз та й ввірвався.

      Увірвався бас.

      Урвалася нитка.

      Уже йому увірвалось.

      Урвалося личко.

      Увірвався лик.

      Запобіг лиха.

      Маком сів (нема ходу).

      Сів, як на леду.

      Підкосило, як косою.

      Як різаком відрізало.

      – … урізав.

      – … і як руками відняв.

      Минулась котові масничка.

      Запала й тому клямка.

      Вже по всему, вже клямка запала.

      Нема тієї курочки, що несла золоті яєчка.

      «Гопки, рижа!», а в рижої і духу нема. Надав мені нечистий (або: надала мені нечиста мати) вмішатись у це діло.

      Перед смертю не нажитися (а в школах додають: «перед екзаменом не навчитися).

      Перевівсь ні на се, ні на те.

      Звівся нінащо.

      Перевівся нінащо.

      З'їхав нінащо.

      Лишився, як на билині.

      Оббився як билина (обсікся, нічого нема).

      Були і в кози роги, та притерті.

      Розтеклось усе добро, як слина по воді.

      Усе розплилось (добро).

      Що було, то з вітром по воді потекло.

      Перевівся на циганський пшик.

      Душа в тілі, а сорочку воші з'їли.

      Воші сало з'їли, а гниди на посаллю сіли.

      Їли воші, а тепер і гниди стали.

      – … ато вже бачим, пішли і гниди.

      Терпи душа в тілі, а сорочку воші з'їли.

      Бувши конем, та стать волом.

      Був волом, та став козлом.

      То був волом, а тепер не хочеш зістатись конем.

      Був колись горіх, а тепер свистун.

      Був ти лісничим, а тепер нічим.

      Зійшов ні в честь, ні в славу.

      Ні вів, ні впив, а дрантям світить.

      Бувши та не бути, мавши та не мати.

      Пропав

      Пропав, як здимнів.

      – … здимів.

      Пропав, як собака в ярмарку.

      – … як сірко на базарі.

      Як в пекло кинув, так загинув.

      Оце пропав – як з моста упав.

      Бовтнув, як камінь у воду.

      Плюснуло, луснуло, та й нема.

      Розлізлись (погинули), як руді миші.

      Розлетілись, як липове клиння.

      Так пішло, як поза хмару.

      Так, як з порохом пішло.

      Так, як вода умила (встане – як вода умила, ніколи не сидить дома).

      А його вже і вода вмила.

      Пропав козак з дудами.

      Пропав ні за собаку.

      Пропав ні за цапову душу.

      І собаки не брехали.

СКАЧАТЬ