Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 29

СКАЧАТЬ где не мине.

      – … за стручок скубне.

      Як хмара на нас спала (лихо несподіване).

      Як туча спала.

      Ні з'їсть, ні вип'є, ні гарно не вбереться.

      Граду-тучі увійшов, а злих рук не увійшов.

      Уродився на свою годину.

      І ворогові сего б не зичив (бажав).

      Великий світ, та нема де дітися.

      Тяжко плисти проти води.

      Нащо мені золото, срібло, як жити не добре.

      А мені бугай виссав.

      Три дні до смерті, та ніяк не доживеш.

      О нашу то шкуру ходить.

      І холодно, і голодно, а ще й до дому далеко.

      – … і голодно, і голо, і босо, та й до дому далеко.

      Не бачить світа, як сліпа курка зерна.

      Живий до Бога лізе.

      Не з добра побігла з двора.

      Аби цвіт, а маку й ніт (нема).

      Життя проводить собаче.

      Живе так, як сорока на плоті.

      – … хто йде, сполохне.

      Не бачив гіркого, не бачить і солодкого.

      Угадай земляк, скільки миль до Львова (питають кому прийшлося круто).

      Труби, Грицю, в рукавицю.

      Як вели медведя до меду, то вуха урвали; а як тягнули від меду, то й хвіст урвали.

      І наш Бог не вбог.

      Таку Біг коляду дав.

      «Чого ти, мамо, боса?» – «Так довелося!»

      Так наша піч пече.

      Так вже його піч спекла, так його паляничить.

      Це неначе наслано.

      Чи таке долище, чи таке дворище!

      Чи по дворищу, чи по долищу.

      Під тобою лід зростає, а підо мною мерзне.

      Пішло уже мені з Петрового дня.

      Як піде з Петрового дня, то буде щодня.

      До нашого берега ніщо добре не припливе.

      – … як не кізяк, то тріска.

      Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а у мене одне поліно, та й те не горить.

      Де коротко, там і рветься.

      Побила мене лиха година.

      – … ота чужа нива, та позичений серп.

      Багато злого, та одного.

      От тепер-то в нас кобила порох поїла.

      Випити добру повну (набратись лиха).

      Маюся як в терню.

      Б'юся як риба об лід.

      Тиняється, як старець попід тином.

      Дожився до самого краю.

      Кажуть, що з лиха вмреш – отже ні!

      А правда наша п'яна спить.

      Біда

      Біда не спить, а по людях ходить.

      Хто в біді – біду стерпить, а хто в гаразді – щоб ніколи біди не знав! Біда біду породила, а біду чорт.

      – … чортова мати.

      – … а біди чорт не візьме.

СКАЧАТЬ