Українські прислів’я і приказки. Отсутствует
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Українські прислів’я і приказки - Отсутствует страница 24

СКАЧАТЬ і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть (дуже убогий, а щирий).

      Б'ється сірою собакою, нічого не вдіє.

      Бив на нього, як на три тузи.

      Пішло старій пані на випадок.

      Трапилося, як сліпій курці бобове зерно, – і тим ся удавила.

      Удалося, як тій Солосі.

      Не кує, а плеще (невдачі усе).

      Коло рота крутиться, та в рот не попаде.

      З гори пішло.

      З рук іде, а не в руки.

      Отак наші галки б'ють! Ні з чим додому йдуть.

      Попав пальцем в небо.

      – … стромляй дальше.

      Не тикай пальця в небо.

      Попав кулею в пліт!

      Не попав ні в тин, ні в ворота.

      Попав, як сліпий на стежку.

      Як лопатою (вилами) по воді (зробив щось ні до чого).

      Ти йому кажи, а воно – як мотикою по воді: ухом не порушить.

      Ціляв корову, а попав ворону.

      Ціляв у ворону, а попав в корову.

      Не туди стежка в горох.

      Поправився ухом об землю.

      Поправився з печі на лоб.

      Поправився з покуття на лаву.

      – … під лаву.

      Утікав перед вовком, а впав на ведмедя.

      З дощу та й під ринву.

      Трафив з дощу під стріху.

      З-під ринви та на дощ.

      Від огню біжу, а у воду скачу.

      З вогню та в полум'я.

      З ворон почали, а на сороки перевели.

      Добився, як швед під Полтавою (програвши битву 1709 p.).

      Пожививсь, як Сірко паски.

      Поживився, як пес макогоном.

      Зловив зайця за хвіст.

      Піймав куцого за хвіст.

      Прийшов пізно, аж завізно.

      – … прийшов рано, так не дано.

      Прийшов по хвилі – вже миски помили.

      З чим прийшов, з тим пішов.

      На тім же суку сів (невдача).

      Наняв куцого без хвоста.

      Трапив на злий раз.

      Збувся батько лиха: збувся грошей з міха.

      Полегшало нашому батьку: де сиділа болячка, там дванадцять.

      Поліпшало батькові перед смертю.

      Згоріла хижка, згоріла книжка – нічим ворожити (кажуть (більше жартома), як невдача і більше нічим орудувати).

      Ішов, ішов дорогою, та і в яму впав; любив, любив хорошую, та й плюгаву взяв (жарт над невдачею).

      Спасся, як медвідь.

      Лизнув пальцем меду.

      Пішов без підошов (замотався, не випрохав).

      Хлеснула біля Иорданки (невдача).

      Вліз межи молот і ковадло.

      По бороді текло, а в рот не попало.

      – … в роті не було.

      – … а в роті сухо було.

СКАЧАТЬ