Три товариші. Чорний обеліск. Эрих Мария Ремарк

Чтение книги онлайн.

      Фердинанд провів пекаря по майстерні й запитав, якого типу портрети йому найбільше сподобалися. Пекар відповів на це запитанням, чи залежить ціна від розміру портрета. Фердинанд пояснив, що річ не в квадратних метрах, а в стилі живопису. Тоді з’ясувалося, що пекар віддає перевагу найбільшому портрету.

      – У вас непоганий смак, – похвалив його Фердинанд, – це портрет принцеси Боргезе. Коштує вісімсот марок. З рамою.

      Пекар відсахнувся.

      – А без рами?

      – Сімсот двадцять.

      Пекар запропонував чотириста марок.

      Фердинанд труснув своєю лев’ячою гривою:

      – За чотириста марок ви можете мати щонайбільше саму голову в профіль. Але не до пояса й не анфас. Це ж подвійна робота.

      Пекар сказав, що з нього досить і голови у профіль. Тоді Фердинанд звернув його увагу на те, що на обох фотографіях його дружина знята анфас. За такими фотографіями Тіціан не намалює портрет у профіль. Пекар обливався потом, видно було, що його аж розпач бере, чого свого часу він був такий необачний. Йому довелося зрештою погодитися, що Фердинанд має рацію, бо ж анфас треба малювати на пів обличчя більше, ніж у профіль. Отож це виправдує дорожчу ціну. Але він усе ще вагався. Фердинанд, що поводився досі досить стримано, почав тепер насідати на пекаря. Його могутній бас глухо лунав у майстерні. Як експерт мушу сказати, що працював він бездоганно: пекар скоро «дозрів» і здався, нарешті, після того, як Фердинанд розписав йому вплив помпезного портрета на недоброзичливих сусідів.

      – Гаразд, – сказав він нарешті, – але в разі оплати готівкою – десять відсотків знижки!

      – Згода, – відповів Фердинанд, – десять відсотків знижки й аванс триста марок – на фарби, полотно тощо.

      Вони ще трохи посперечались, нарешті дійшли згоди і стали обговорювати характер самого портрета. Пекар хотів, щоб домальовані були низка перлів і золота брошка з діамантом. На фотографіях їх не було.

      – Само собою зрозуміло, – заявив Фердинанд, – коштовності вашої дружини будуть домальовані. Найкраще було б, коли б ви якось принесли їх сюди на годину, щоб малюнок якнайбільше відповідав натурі.

      Пекар почервонів.

      – Їх у мене вже немає. Вони… десь у родичів…

      – Он як… Ну, то й так зроблю. Чи не була брошка подібна до тієї, що на тому портреті?

      Пекар кивнув:

      – Хіба тільки трохи менша…

      – Гаразд. Ми її такою й зробимо. А низки перлів нам і не треба, бо всі перли однаковісінькі.

      Пекар полегшено зітхнув.

      – А коли буде готовий портрет?

      – За півтора місяця.

      – Добре.

      Пекар розпрощався.

      Ми з Фердинандом ще трохи посиділи в майстерні самі.

      – Невже тобі на це потрібно півтора місяця? – запитав я.

      – Та СКАЧАТЬ