Немає виходу. Тэйлор Адамс

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ боці фургона був зображений жовтогарячий мультяшний лис, схожий на Ніка Крутихвоста із «Зоотрополіса». Він тримав у руках цвяхопістолет так, як таємний агент тримає зброю, рекламуючи якісь послуги з будівництва або ремонту. Назва компанії була вкрита снігом, але виднівся слоган: МИ ЗАКІНЧУЄМО РОЗПОЧАТЕ. У фургоні було два задніх вікна. Те, що праворуч, було затулене рушником. Вікно ліворуч було прозоре, промінь світла лампи відбився в ньому, коли Дарбі проходила повз, і у вікні вона помітила усередині фургона щось бліде. Руку.

      Крихітну ручку, як у ляльки.

      У Дарбі перехопило подих, і вона зупинилася на півкроку.

      За склом, укритим інеєм, маленька долоня трималася за решіткоподібний матеріал – білі пальці обережно розкривалися один за одним, так неконтрольовано, наче дитина досі вчиться керувати своєю нервовою системою, – а потім рука різко зникла в темряві. Зникла з поля зору. Усе сталося за три, може, чотири секунди, і Дарбі опинилася в приголомшливій тиші.

      Не може бути.

      Усередині фургона було тихо. Знову непорушно.

      Дарбі підійшла ближче, притисла руки до вікна і, примружившись, зазирнула досередини. Її вії торкалися холодного скла. У темряві, поруч із місцем, де зникла маленька ручка, вона побачила ледве помітний маленький півмісяць, на якому слабко відбивалося тьмяне світло натрієвої газорозрядної лампи. Це був круговий кодовий замок. Він висів на решітці з металевих прутів, за які трималася дитяча рука. Здавалося, дитя було в собачій клітці.

      Потім Дарбі видихнула – помилка – і скло від подиху стало матовим. Але вона бачила це. Точно бачила.

      Вона відступила на крок, залишивши відбиток руки на дверях, відчуваючи, як її серцебиття пульсувало в шиї. Ритм пришвидшувався.

      Там…

      Там, усередині цього фургона, замкнена дитина.

      20:17

      Дарбі зайшла всередину.

      Ешлі підвів погляд.

      – Ну як, пощастило?

      Вона не відповіла.

      Ешлі сидів за дерев’яним столом і грав у карти з Едом. З’явилася й нова жінка – вочевидь, Едова дружина – вона сиділа поруч із ним. Їй було трохи за сорок. Метушлива, з чорним волоссям, обстриженим «під горщик», у зім’ятій жовтій парці, вона завзято лопала бульбашки на своєму планшеті. Це вона була у вбиральні.

      Щойно двері зачинилися за Дарбі, вона окреслила трьох можливих підозрюваних: Балакучий Ешлі, сумноокий Ед і Едова страшненька дружина. Отже, кому з них належав сірий фургон?

      Боже мій, у тому фургоні надворі дитина.

      Замкнена в клітці абощо.

      Її знову накрило, все одразу. У роті вона відчула присмак сирих устриць. Ноги стали ватяними. Їй потрібно було сісти, але вона боялася.

      Один із цих трьох зробив це…

      – Переконайся, що двері зачинені, – промовив Ед.

      «Риболовля» тривала, наче нічого й не сталося. Ешлі перевірив СКАЧАТЬ