Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ з вражень, яке сни справляють на нашу притомну свідомість. Наповнення снів непослідовне, воно включає кричущі суперечності, приймає неможливе, нехтуючи знаннями, яким притомна свідомість надає ваги, показує нам нашу етичну і моральну тупість. Той, хто у реальному житті поводився б як уві сні, вважався б божевільним; хто у реальному житті міркував би у такий спосіб і говорив такі речі, як уві сні, справляв би враження дезорієнтованої або недоумкуватої особи. У такому разі, є всі підстави стверджувати, що психічна активність уві сні є дуже низькою, а вищі розумові функції призупинені чи, принаймні, істотно пригнічені.

      Автори надзвичай одностайні (окремі винятки ми розглянемо в іншому місці) у висловленні таких суджень про сон, що ведуть безпосередньо до конкретної теорії чи пояснення сновидінь. З цієї нагоди, від загальних міркувань перейдімо до конкретних висловлень різних авторів – філософів і лікарів – щодо психологічних характеристик сну.

      За словами Лемуана (Lemoine, 1855), непослідовність образів є єдиною істотною характеристикою снів.

      З ним погоджується Морі (Maury, 1878, стор. 163): «Il n’y a pas de rêves absolument raisonnables et qui ne contiennent quelque incohérence, quelque anachronisme, quelque absurdité» [41].

      Шпітта (Spitta, 1882, стор. 193) посилається на твердження Гегеля, що сни позбавлені об’єктивної змістової цілісності.

      Дюґа пише (Dugas, 1897a, стор. 417): «Le rêve c’est l’anarchie psychique affective et mentale, c’est le jeu des fonctions livrées à elles mêmes et s’exerçant sans contrôle et sans but; dans le rêve l’esprit est un automate spirituel» [42].

      Навіть Фолькельт, не вважаючи психічну діяльність у стані сну безглуздою, визнає наявну уві сні «незв’язаність, недоладність і сплутаність уявлень, які у притомній свідомості скріплюються логічної силою центрального “Я”» (Volkelt, 1875, стор. 14).

      Навряд чи хто гостріше за Цицерона висловився щодо абсурдності поєднань, які виникають у сні («De divinatione», II, lxxi, 146): «Nihil tam praepostere, tam incondite, tam monstruose cogitari potest, quod non possimus somniare» [43].

      «Це подібно до того, якби психічна діяльність перемістилася з мозку раціональної особи у голову дурня», – говорить про сон Фехнер (Fechner (1889, том 2, стор. 522).

      Радешток (Radestock, 1879, 145): «Насправді, у цій схибленій діяльності неможливо визначити якісь чіткі закони. Після зняття суворого поліційного нагляду раціональної волі і уваги над ходом мислення, сон створює калейдоскопічний вир божевільної плутанини».

      Гільдебрандт (Hildebrandt, 1875, стор. 45): «Які дивовижні стрибки дозволяє собі людина уві сні, наприклад, у своїх умовиводах! З якою неупередженістю перевертає з ніг на голову найґрунтовніші емпіричні принципи! Які сміховинні протиріччя ладна терпіти у законах природи і суспільства, аж доки стане, як кажуть, не до жартів і апогей безглуздя викличе пробудження! Ми впевнено вираховуємо, що тричі три дорівнює двадцяти; нас не дивує, що собака декламує поезію, що небіжчик сам простує до своєї могили, що кам’яна брила плаває у воді; ми вирушаємо з серйозною місією до Бернбурзького герцогства чи до князівства Ліхтенштейн, щоб інспектувати їхній флот, або записуємося волонтерами у військо СКАЧАТЬ