Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Тлумачення снів - Зигмунд Фрейд страница 18

СКАЧАТЬ На його думку, «ні просте пригнічення свідомого психічного життя нижче базового порогу», ні відвернення уваги від впливів зовнішнього світу не є достатнім для пояснення психологічних особливостей життя уві сні у порівнянні з реальним життям. Навпаки, він припускає, що місце дії у снах є відмінним від того, де розгортається притомне життя. «Якби місце здійснення психофізичної активності уві сні і поза сном було тим самим, сон, на мій погляд, виступав би продовженням реального життя тільки на більш низькому рівні ідеації [37] й неминуче містив би той самий матеріал і прибирав би подібні форми. Одначе, так не є».

      Не зовсім ясно, що Фехнер розуміє під місцем здійснення психофізичної активності і ніхто, наскільки мені відомо, не пішов шляхом, на який він натякає у цьому зауваженні. Ймовірно, нам варто відкинути анатомічну інтерпретацію у сенсі фізіологічної локалізації у мозку чи посилання на гістологічні шари мозкової кори. Але, можливо, наведена думка виявиться плідною, якщо вона вказує на психічний апарат, утворений декількома послідовно розташованими інстанціями.

      Інші автори задовольнялися виділенням окремих психологічних особливостей снів, виходячи з яких намагалися зробити далекосяжні узагальнення.

      Правильно зазначають, що одна з головних характеристик життя сну виявляється вже у стані засинання і може вважатися вступом до сну. За Шлейермахером (Schleiermacher, 1862, стор. 351), характерною особливістю притомного стану є те, що процес мислення здійснюється у поняттях, а не в óбразах. У снах мислення відбувається перш за все у картинах, і можна простежити, як з наближенням сну, пропорційно притлумленню вольової діяльності, всі думки переходять до класу образів. Неможливість вольового оперування уявленнями роботи, яку ми сприймаємо як свідому, і, зазвичай, пов’язаний з цим станом наплив образів – ось дві постійні особливості сну, які психологічний аналіз змушує нас визнати типовими характеристиками цього стану. Як ми вже знаємо, згадані óбрази – гіпнагогічні галюцинації – за змістом ідентичні картинам снів [38].

      Уві сні мислення здійснюється здебільшого у візуальних картинах, але не винятково. Сни включають також слухові образи й, меншою мірою, враження інших чуттів. Чимало думок виникає у сні у вигляді фраз (можливо, залишків словесної діяльності) або уявлень, так само, як у активному житті. Характерні суто для снів тільки елементи їхнього вмісту, що поводяться як зображення, тобто подібніші до чуттєвих спостережень, ніж до інтелектуальних ідей. Відкидаючи закиди психіатрів стосовно природи галюцинацій, можна погодитися з твердженням експертів, що сни галюцинують, що вони замінюють думки на галюцинації. У цьому розумінні немає жодної різниці між зоровими й слуховими з’явищами: відзначалося, що пам’ять про почуту мелодію після засинання перетворюється уві сні на галюцинацію тієї самої мелодії; тим часом, якщо людина, у процесі, прокидається і знову засинає, так, що два стани змінюються неодноразово, первісна галюцинація поступається слабшому і якісно відмінному образу.

      Перетворення ідеї на галюцинацію – не єдине, що відрізняє мислення сну від притомного мислення. Сни СКАЧАТЬ



<p>37</p>

Ідеація (псих.) – творення понять і уявлень і довільне оперування ними. В оригіналі автор вживає прозоріше німецьке слово Vorstellungsleben, букв. «життя уявлень» (прим. пер.).

<p>38</p>

Зільберер (Silberer, 1909) надав гарні приклади того, як у стані напівсну навіть абстрактні думки перетворюються на пластичні образи, що мають виражати те саме значення. Я матиму нагоду далі повернутися до цього відкриття в іншому контексті (прим. авт. у вид. з 1911 р).