Тлумачення снів. Зигмунд Фрейд

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ які наповнюють нашу свідомість. Немає нічого, що нагадало б нам про них. «Таким чином, óбрази снів ніби зависають над ґрунтом нашого психічного життя і плавають у психічному просторі, як хмарки у небі, що їх розсіює повів вітерця». (Strümpell, 1877, стор. 87). Крім того, щойно по пробудженні реальний світ заволодіває нашими чуттями так різко, що тільки лічені óбрази снів здатні протистояти його силі. Вони відступають перед враженнями нового дня, подібно до того, як сяйво зірок мерхне проти сонячного світла.

      Нарешті, не слід забувати, що більшість людей взагалі мало цікавляться своїми снами. А хто, як, наприклад, вчений-дослідник, зосереджується на пригадуванні своїх снів, той з часом знатиме більшу їх кількість, ніж зазвичай – отже, запам’ятовує свої сни простіше і частіше.

      Дві інші причини, з яких ми забуваємо свої сни, на додачу до наведених Штрюмпелем, називає Бонателлі [35] (Bonatelli, 1880, за Benini, 1898, стор. 155–156): 1) зміна рівня ценестезії під час сну і під час неспання не сприяє взаємодії двох станів; 2) відмінність упорядкування матеріалу уявлень у снах перешкоджає відтворенню їхніх уявлень у бадьорому стані.

      З огляду на всі причини, з яких ми забуваємо сни, зазначає той-таки Штрюмпель, видається навіть дивним, що так багато снів утримуються у пам’яті. Подальші зусилля авторів, спрямовані на визначення правил, за якими сни запам’ятовуються, теж приводять до загадкових і нез’ясовних обставин. Деякі особливості пам’яті про сни відзначені у сучасній літературі. Наприклад, забутий скоро по пробудженні сон може знову пригадатися впродовж дня, якщо про його, здавалось би, забуте наповнення нагадає якесь випадкове враження (Radestock, 1879; Tissié, 1898).

      Взагалі ж, за критичної оцінки, пам’ять про сни наражається на сумніви, які підважують її значення. Якщо значну частину наповнення снів ми забуваємо, то не можемо бути впевненими, що збережена у пам’яті частина не спотворена.

      Сумніви щодо точності відтворення снів пам’яттю висловлює Штрюмпель (Strümpell, 1877, стор. 119): «Дуже просто може статися, що свідомість притомного стану мимоволі істотно виправить пам’ять про сон: ми уявлятимемо, що нам снилося те, чого насправді не було уві сні».

      П. В. Йєссен особливо наголошує (Jessen, 1855, стор. 547): «У вивченні й інтерпретації послідовних і логічних снів слід завжди зважати на ту зазвичай нехтувану, а однак важливу обставину, що, пригадуючи такі сни, ми – несвідомо й мимоволі – заповнюємо прогалини й доповнюємо зміст. Рідко буває, а, може, й ніколи не трапляється сон настільки ж послідовний і цілісний, наскільки видається таким його відтворення у пам’яті. Навіть найпереконаніші правдолюби навряд чи здатні переповісти незвичний сон без жодних доповнень і прикрашання: прагнення людського розуму бачити цілісну картину настільки сильне, що мимоволі виправляє будь-які непослідовності, що порушують цілісність сну».

      Майже перекладом наведеного твердження Йєссена видаються незалежні мікування В. Еґґера (Egger, 1895, стор. 41): «…L’observation СКАЧАТЬ