Бути щасливіше. Сьогодні. Зараз. Завжди. Тал Бен-Шахар

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ Їй здається, що вона має будь-що вступити до найкращого медичного університету, потім пробитися в найкращу інтернатуру, потім стати завідувачем відділення і так далі. Те саме можна сказати і про художника, який не натхненно творить, а, обливаючись потом, уже не може відчути ту радість, яку йому колись давав живопис. Тепер такий художник думає тільки про те, яку нагороду отримає за свою працю, і про те, як він коли-небудь здіснить «великий прорив», що і зробить його щасливим.

      Причина того, що навколо нас так багато людей, які беруть участь у щурячих перегонах, криється в нашій культурі, яка сприяє зміцненню таких забобонів. Якщо ми закінчуємо семестр на самі «відмінно», то отримуємо подарунок від батьків; якщо ми виконуємо план на роботі, то в кінці року дістаємо премію. Ми звикаємо не думати ні про що, крім мети, яка бовваніє на горизонті, і не звертати уваги на те, що відбувається з нами зараз. Ми тільки те й робимо, що женемося за щоразу далекою примарою майбутнього успіху. Нас нагороджують і хвалять не за те, що відбувається з нами дорогою, а лише за успішне завершення подорожі. Суспільство винагороджує нас за результати, а не за власне процес; за те, що ми досягли мети, а не за те, що ми пройшли той шлях, який до неї веде.

      Варто нам тільки досягти пункту призначення, себто досягти своєї мети, і ми негайно відчуваємо полегшення, яке так легко переплутати зі щастям. Що важчий тягар, який ми несемо в дорозі, то сильніше й приємніше відчувається полегшення. Коли ми плутаємо це хвилинне полегшення зі щастям, ми тим самим зміцнюємо ілюзію, ніби щасливими нас зробить просте досягнення мети. Почуття полегшення, звичайно ж, дещо важить для нас – хай там як воно приємне і цілком реальне, – проте не слід плутати його зі щастям.

      Почуття полегшення можна вважати чимось на кшталт негативного щастя, бо джерело його – це ті ж таки стрес і занепокоєння, хіба що взяті з протилежним знаком. За своєю природою полегшення передбачає неприємні переживання, і тому щастя, що виникло через почуття полегшення, не може тривати довго. Якщо жінці, яка потерпає через головний біль, що аж світ в очах тьмариться, раптом легшає, то через саму тільки відсутність болю вона почуватиметься найщасливішою людиною у світі. Але оскільки такому «щастю» завжди передує страждання, то відсутність болю – це всього лише хвилинне полегшення від вкрай негативних переживань.

      До того ж відчуття полегшення завжди є тимчасовим. Тільки-но в нас зникає стукотіння в скронях, сама лише відсутність болю дає нам певне задоволення, але потім ми дуже швидко звикаємо до цього стану і вважаємо його чимось природним.

      Учасник щурячих перегонів, який плутає полегшення зі щастям, проводить все життя в гонитві за своїми цілями, вважаючи, що для щастя йому достатньо просто досягти чогось.

      Час замислитися

      Чи не здається вам іноді, що ви – точнісінько такий саме учасник щурячих перегонів? Якби ви спромоглися поглянути на своє життя збоку, яку пораду ви дали б самому собі?

Архетип СКАЧАТЬ