Талісман. Стівен Кінг
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Талісман - Стівен Кінг страница 73

Название: Талісман

Автор: Стівен Кінг

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Ужасы и Мистика

Серия:

isbn: 978-617-12-1399-9, 978-617-12-0534-5, 978-1-4091-0386-8, 978-617-12-1400-2

isbn:

СКАЧАТЬ тебе в моєму лісі, ти, маленьке кмітливе лайно, я ВІДЧУВ тебе в моєму лісі, і як тобі взагалі спало на думку, що у своєму світі ти будеш у безпеці? Там теж мої ліси. Останній шанс, Джекі. Повертайся додому, або ми висилаємо війська. І в тебе не буде жодного шансу. У тебе не буде…»

      Джек підвівся і побіг по підлозі комірчини в самих шкарпетках. Здавалося, все його тіло вкрив колючий холодний піт.

      Він зі скрипом прочинив двері. Дзелень-дзелень-дзелень-дзелень.

      А тоді нарешті:

      – Алло, «Пивниця Оутлі». І краще б вам сказати щось хороше, – пролунав голос Смоукі. Пауза. – Алло? – Ще одна пауза. – Відїбись!

      Смоукі з грюкотом кинув слухавку, і Джек чув, як Апдайк пішов до сходів, що вели до маленької квартирки на другому поверсі, де вони з Лорі жили.

7

      Джек недовірливо перевів погляд із зеленого бланку в лівій руці на маленький стосик банкнот – усі по одному долару – і дріб’язок у правій. То була одинадцята година наступного ранку. Ранок четверга, й Джек попросив заробітну плату.

      – А це що? – запитав він, досі не готовий повірити власним очам.

      – Ти можеш прочитати, – відповів Смоукі, – і можеш порахувати. Ти все ще не такий вправний, як мені хотілося б – принаймні досі, – але досить кмітливий.

      Так Джек і сидів, тримаючи в одній руці зелений бланк, а в другій – гроші. Тупа злість пульсувала в його голові, мов вена. Зелений бланк називався «ГОСТЬОВИМ ЧЕКОМ». Місіс Банберрі в «Золотій ложці» використовувала такі самі папірці. Там було написано:

      1 гмбргр $1,35

      1 гмбргр $1,35

      1 влк млк 0,55

      1 імб ель 0,55

      Податок 0,30

      Внизу великими цифрами було зазначено суму – $4,10 – і обведено її. Джек заробив дев’ять доларів за роботу з четвертої по обіді до першої ночі. Смоукі вирахував майже половину заробітку – у правій руці хлопчик тримав чотири долари та дев’яносто центів.

      Джек розлючено підвів очі – спершу на Лорі, яка дивилася кудись убік, немовби трохи заклопотана, а тоді на Смоукі, який спокійнісінько зиркнув на нього у відповідь.

      – Це шахрайство, – делікатно сказав він.

      – Джеку, це неправда. Глянь на ціни в меню…

      – Я не про це кажу, і ви чудово знаєте, що я маю на увазі.

      Лорі злегка відступила, ніби чекала, що Смоукі добряче відгамселить його… але Смоукі тільки дивився на Джека з жахливою терплячістю.

      – Я ж навіть не брав з тебе за ліжко, правда ж?

      – Ліжко! – заволав Джек, відчуваючи, як кров приливає йому до щік. – Надзвичайне ліжко! Порізані мішки на бетонній підлозі! Нічого собі ліжко! Я б подивився, як би ти спробував брати за нього гроші, брудний шахраю!

      Лорі злякано скрикнула та зиркнула на Смоукі… але той лише сидів у кабінці навпроти Джека. Густий блакитний дим «Чірут» звивався між ними. Новий паперовий ковпак з’їхав наперед на вузькій голові Смоукі.

      – Ми СКАЧАТЬ