Крила Яструба. Д. Норгар

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ а потім раптом свідомість понеслася над рудими степами незнайомої місцини. Сотні вітряків крутили свої лопаті у величезні системі формування і дослідження клімату. Та це було зовсім не схоже на сон. Вікторія добре розуміла все, що там відбувалося. Це була якась нова планета, що вивчалася, тільки там було не все так просто. Мало того, що там проводилося видобуток корисних копалин потай від Ради, так ще й ця кліматична система насправді була якоюсь дивною. Вікторія сіла важко дихаючи. Це було просто неймовірно. Не могло бути такого. Аж тут у голові пролунали слова: сни не завжди пусті видіння. Вікторія не дивлячись, що вже було досить пізно, підхопилася з ліжка і увімкнула комунікатор. Як і обіцяла Селіна доступ до файлів ТераТехСайнс був досить широкий. Тепер залишалося знайти серед майже десятків планет, що ними досліджувалися, потрібну.

      Коли годинник пропищав «підйом», Вікторія з палаючими очима і досі гортала стоси даних на екрані комунікатора, аж раптом одна картинка змусила її затамувати подих. Терн, система α5315. Планета відкрита нещодавно, півтора земних діаметра, атмосфера практично не придатна для людини, форми життя: рослини, простійші, ведеться робота по вивченню, додані знімки. Кліматична система – сотні вітряків і рудий степ навкруги. Вікторія потерла обличчя. Цього не могло бути.

      Номер був набраний, комунікатор заморгав. А за хвилину там з’явилося трішки пом’яте обличчя пані Селіни.

      – Ох, – зітхнула вона, – Вікторія?

      Стало трохи ніяково, бо ж вона не тямила, що робила, коли телефонувала керівниці.

      – Ой, вибачте, пані Айя, я зовсім не подумала, – зашарілася дівчина, та цього у слабкому світлі голограми було непомітно. – Я так захопилася роботою.

      – Та нічого, – Селіна поправила коротку зачіску і випрямилася як належить, – все одно вже скоро прокидатися. То я так розумію, ти визначилася?

      – Так. Це буде нова робота, – хвилювання все ще не полишало душу. – Терн, з вашого дозволу.

      – Терн? А, так, тільки-но відкрита планета. Так, схвалюю. Нецікаво слухати про те, що було вже вивчене. Я влаштую усі дозволи і переходи.

      Вікторія стисла кулаки.

      – Так! – прошепотіла вона. – Дякую.

      – Вікторіє.

      Дівчина затрималась на пульті.

      – Так?

      – Ти що, не лягала?

      – Ні, пані Селіно.

      Викладач похитала головою.

      – Треба відпочивати, і повідом, будь ласка, рідних.

      – Добре, пані Айя.

      – Ну що ж, тоді до зустрічі.

      Вікторія перебирала у голові усі можливі варіанти. Що там могло бути? Що приховувала корпорація?

      – Господи, яка маячня, – прошепотіла дівчина, вивчаючи полоси блідого світла на стелі. Та сон, чи що то було, з голови не йшов. Вікторія знову сіла за роботу.

* * *

      Тонесенький промінчик вранішнього сонця, пробиваючись крізь густе листя, весело стрибав по обличчю, ковдрі, подушці.

СКАЧАТЬ