Крила Яструба. Д. Норгар

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ помічник уважно і з цікавістю дивився на молодого чоловіка з відзнаками молодшого офіцера на комірці.

      Обличчя його горіло, як полум’яне серце багряного каменю.

      – Що неприйнятно, лейтенанте?

      – По-перше: я не можу звертатися до вас ніяк по-іншому як командор; по-друге: ваша поведінка і по-третє: те, як ви розпоряджаєтеся тим, що вам не належить.

      І хлопчина виклав жменю багряних камінців на стіл. Чорні очі уважно простежили за його рухами. Темні мов ніч, в них навіть зіниць не було помітно.

      – Ще раз пояснюю, якщо ви чогось не зрозуміли. Мене треба називати ерн, по-друге – я поводжу себе так, як вважаю за потрібне.

      – Але це порушення усіх статутів і законів! – випалив хлопець. – Ви дослідницьке судно, але втручатися у справи планет, на яких розвивається розумне життя, заборонено статутом Галактичних Об’єднань Лорана.

      Командор кахикнув, брюнет, що сидів навпроти тихо зітхнув і на його гарному обличчі з’явилася посмішка.

      – Лейтенанте, я розумію, що ви спеціалізуєтесь на дослідженнях нових об’єктів. Та досвіду ви не маєте. Отож, замість того, щоб вичитувати вашого командира, краще б сходили з ним униз.

      Молодий чоловік хотів щось сказати, та ерн підняв руку.

      – Так, я забув, ви на випробувальному терміні.

      – А про це я маю доповісти моєму командуванню.

      Він кивнув на камінці на столі і пішов геть.

      У каюті повисла тиша.

      – Я думав ти його придушиш на місці, – промовив Зенал.

      Ерн струснув головою, від чого прядка білого волосся вибилася з зачіски і впала на лоба.

      – Руд, нагадай мені, де ми підібрали цього клоуна?

      – На об’єднанні Асара.

      Комунікатор, що лежав на столі блимнув.

      – Ерне Варт.

      – Так, Алане, слухаю.

      – Для вас подарунок.

      Голограма моргнула на мить, і над столом зависли якісь тексти.

      – О, Алане, дякую, ти просто молодець.

      – Я знаю, – почувся задоволений голос.

      – Це те, що я думаю? – запитав Руд.

      Ерн махнув пальцем продивляючись інформацію.

      – Так, цей хлопчина дуже спритний в тому, щоб писати рапорти.

      Він натис кнопку.

      – Алане, я ж сподіваюся останній рапорт не вийшов за межі корабля?

      – Ображаєте, командоре.

      – Дякую. Інші значення не мають.

      Рудгер позіхнув, ліниво відкинувшись на спинку стільця.

      – Все добре, та про планету з залишками «зоряної крові» їм знати ой як не треба.

      – І? – ніби не розуміючи потягнув Руд.

      Командор трохи роздратовано відсунув тарілку.

      – Ерне Рудгер Зенал, не клей із себе дурня, попрацюй із цим занадто чесним лейтенантом. І накажи ерну Таурну готувати Х-перехід до об’єднання Асара. Я клоунів при собі тримати не збираюся.

      Рудгер кивнув.

      – Але СКАЧАТЬ