Крила Яструба. Д. Норгар

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ вона у деякому розпачі і захопленні залишилася з капітаном Селіною.

      – Ну що ж, люба моя Вікторія, я й справді не помилилася щодо вас, коли вперше запропонувала прийти на лекції нашого корпусу.

      Вікторія іще ніяк не могла збагнути, що відбулося.

      – Акіра, зважаючи на військову історію родини Роса, вчепився в вас мертвою хваткою, бо ж коли дід і батько так проявляють себе у боях, то можна зробити висновок про гарну спадковість. До того ж, з поваги до пам’яті генерала Дмитра, він не хотів відпускати тебе до нас. І мені прийшлося іти у наступ.

      Капітан Айя розлила чай у горнятка з чудової порцеляни і одне подала Вікторії.

      – Я взяла твою роботу по Терра Тех Сайнс і пішла до коменданта. Навіщо тому вояці така талановита курсантка. Хіба, щоб прикрасити тобою штаб і завалити паперами, коли в тебе не тільки м’язи працюють. Я ж пропоную цілий всесвіт. І коли я не помилилася, то з такими можливостями років за п’ять у тебе буде власний корабель.

      – Ні, пані капітан.

      – Що ні? – вона вигнула тонку брову.

      – Не помилилися.

      – Я дуже рада, що вдалося тебе відбити у мого давнього суперника. Хоч ми усі військові, та між елітними підрозділами точиться боротьба за кадри.

      – Дякую. – Вікторія поставила горнятко на стіл.

      – Нема за що, до того ж ти подякуєш мені не зараз, а коли робота по Терра Тех обернеться на дипломний проект, і ти його нам презентуєш. А поки що, «дякую» може бути хіба за поміч у починаннях. Я взяла на себе сміливість і вибила тобі дозвіл на Х-переходи. По усіх об’єктах, які вивчає Тера, ну майже усіх, відкритих.

      У Вікторії аж дух захопило. Х-переходи…про таке можна було лише мріяти, бо ж ними у галактичному союзі користувалися лише дуже поважні персони, а в корпораціях то узагалі начальство.

      – Але як? – ледь вимовила дівчина.

      – Справа в тому, що керівник відділу розробки і підготовки тераформування, скажімо так, мій друг, Тому Уріс був дуже радий, що я йому відправляю стажера. А коли побачив твій проект, то узагалі вирішив зманити тебе. Та я пояснила, що це можливо лише після трьох років служби. Поки що ти належиш об’єднанню Адаран, та співпрацю ніхто не відміняв.

      Вікторія раптом відчула, скільки відповідальності одразу ж звалилося на неї. Скільки людей з цікавістю спостерігати за звичайною, хоч і талановитою студенткою.

      – Я готова.

      – От і добре, керівником твого проекту буду я. Тож маєш мій особистий канал зв’язку, – вона простягла малесенький срібний диск для комунікатора.

      – Але навіщо вам усе це?

      Селіна всміхнулася.

      – Ти добре знаєш, що до академії приймають не всіх охочих. Ми ретельно відбираємо курсантів. І так само ретельно стежимо за молодими офіцерами в подальшому. А коли з’являється той, що вартий особливої уваги, а такі бувають, то він повинен отримати її усю, на благо Адарану. Бо ж такі випускники дуже цінні і за межами нашого об’єднання, та й корпорації іноді не проти отримати наших їх. Академія, як і Адаран, має свій зиск у відповідь на те, що дає. Зараз ми допоможемо СКАЧАТЬ