Постріл в Опері. Лада Лузіна

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ встигла привернути увагу. Худорлява дамочка, що проходила мимо, раптом пригальмувала, замислилася й почала енергійно завантажувати до візочка пакет за пакетом, пояснюючи чоловікові, який її супроводжував:

      – Дитині потрібно пити соки! Я давно кажу…

      – А ви з якого питання? – звернулася Катерина до Василиси Премудрої. – Даруйте, у мене багато справ.

      Премудра зробила спробу віддати чолом.

      – Нема чого цирк влаштовувати! – цикнула Катя. – Поясніть, навіщо ви прийшли? По можливості стисло.

      – Даруйте мою зухвалість, чи знайшли ви коріння?

      – Знайшла. У Вежі зберігався корінь мандрагори й пташника. Я додала їх до Присухи. Мабуть, треба зменшити концентрацію…

      Вмить продуктовий візок присушеної наповнився до краю!

      – Навіщо нам стільки? Ми за рік стільки не вип'ємо. – Збентежений чоловік дами спробував повернути кілька пакетів на полиці.

      – Не чіпай! Я знаю, що роблю! – вискливо насварилася на нього та й почала сваритися з іншим покупцем. – Що ви робите? Це мій сік! Хам!

      – Це мій улюблений… Вишневий. Ви забрали останній пакет! – озвався хам.

      – Вово, – вискнула дама, – чого ти стоїш? Він краде продукти з нашого візка!

      – Таню, – урвався терпець у Вови, – ми прийшли сюди купити торт і шампанське! Що раптом сталося? Навіщо нам сорок пакетів вишневого соку? Віддай йому…

      – Ні! Я люблю вишневий сік! Я завжди любила тільки його! Я люблю його! – Присушена висмикнула сорок перший пакет із рук другого закоханого у фатальний вишневий.

      – Ви не маєте права забирати з полиці геть-чисто все! Я теж люблю його! – роздратувався другий.

      – Я люблю більше! Він мій!!!

      – Я не менше за тебе люблю. Жлобиха!!!

      – Не смій ображати мою дружину! – пристав до сварки чоловік покупательки (він кохав її).

      – Андрію, – швидко погукала Катя працівника в комбінезоні. – Мигцем зметіть усі пелюстки!

      – Не треба. – Василиса Премудра витягнула губи в любовну трубочку.

      Пелюстки заворушилися. Повільно попливли підлогою, підігнані протягом.

      Присушена дама застигла, вдивляючись у зміни, що відбувалися всередині.

      – Гаразд, – невпевнено сказала вона. – Ти маєш рацію, любий. Візьмемо упаковок десять. Ні, п'ять… три.

      – Так я можу взяти у вас кілька пакетів? – трохи чемніше спитав другий покупець.

      – Дякую, – подякувала Катя Премудрій. – У цілому експеримент пройшов вдало. Завтра треба спробувати ще раз.

      – Я питала про ваше відьмацьке коріння, – сказала Василиса Андріївна.

      – Ах, це… Увечері заскочу до тьоті Тати, – зняла тему Катя. – Це все?

      – Вислухайте мене! – проникливо попросила Василиса Премудра. – Я не маю сумнівів, що ви легко відшукаєте в роду відьомську кров. У мене є підстави так думати.

      – Чому? – СКАЧАТЬ