Чужий. Алан Фостер
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Чужий - Алан Фостер страница 17

Название: Чужий

Автор: Алан Фостер

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Ужасы и Мистика

Серия: Чужий

isbn: 978-617-12-4589-1, 978-617-12-4518-1, 978-617-12-4588-4, 978-617-12-4587-7

isbn:

СКАЧАТЬ маленьку експедицію. Він очима шукав кандидата, щоб доукомплектувати команду.

      – Ламберт, ти теж із нами.

      Їй це не сподобалося:

      – Узагалі чудово! Чому я?

      – А чому не ти? Ти ж вроджений штурман. Побачимо, чи є з тебе толк поза твоєю панеллю управління, – він попрямував до коридору, але зупинився і прозаїчно промовив: – Ще одне: напевно, там на нас чекає покинутий корабель і радіомаяк, який стоїть на повторі. Інакше ми б уже отримали звісточку від тих, хто вижив. Але все ж ми не знаємо, що там. Здається, на цій планеті не вирує життя, яке б воно не було, вороже чи ні. Але краще не ризикувати зайвий раз. Візьміть зброю.

      Він завагався, коли побачив, що Ріплі теж збирається кудись йти.

      – Ріплі, я не можу відпустити з корабля більше трьох. Доведеться тобі почекати своєї черги.

      – Я й не збираюся туди, – відповіла вона. – Мені й тут добре. Просто я тут зробила все, що могла. Паркерові та Бретту потрібна допомога з тонкою роботою, поки вони намагаються полагодити ті трубопроводи…

      В інженерному відсіку було більш ніж спекотно, хоча система охолодження «Ностромо» працювала на повну. Уся біда полягала в тому, що Паркерові з Бреттом довелося багато чого зварювати, а також через тісні умови. Біля охолоджувальних термостатів повітря було відносно прохолодним, у той час як навколо зварювальних швів воно швидко перегрівалося.

      Проблема полягала не в лазерному зварюванні: промінь був відносно прохолодний. Тепло вироблялося через побічний продукт у місцях, де метал плавився і зливався у свіжий шов. Чоловіки працювали з голим торсом. Піт лився з них рікою.

      Біля них Ріплі, спершись об стіну, намагалася висунути захисну панель за допомогою спеціального інструмента. Складні нагромадження кольорових проводів та малюсіньких схем сильно обгоріли, особливо дві маленькі чарунки, які були повністю обвуглені. За допомогою свого інструмента вона витягла пошкоджені деталі й рилася в сумці, що висіла через плече, шукаючи запчастини.

      Доки вона встановлювала першу з чарунок, Паркер вимкнув лазер. Він ретельно перевірив шов, який щойно зробив.

      – Як на мене, непогано.

      Він озирнувся, аби подивитися на Ріплі. Від поту її блузка липла до грудей.

      – Гей, Ріплі… У мене є питання.

      Ріплі не відволікалась від роботи. Вона акуратно вставила другий чарунковий модуль поряд із першим, наче вживлюючи зуб.

      – Так, слухаю.

      – Ми можемо піти в експедицію чи нам сидіти тут, доки все не полагодимо? Ми вже відновили живлення. Усе інше – косметичний ремонт, – із цими словами він різко махнув рукою, показуючи на розтрощене інженерне відділення. – А це може почекати кілька днів.

      – Ви самі знаєте відповідь, – Ріплі всілася, витираючи руки і дивлячись на них. – Капітан узяв із собою двох людей, і все. Поки вони не повернуться і не відзвітуються, ніхто не має права виходити. Троє там, а четверо – тут. Такі правила.

      Раптом їй спало щось на думку, вона багатозначно глянула СКАЧАТЬ