Чужий. Алан Фостер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ що, здійснюємо посадку?

      Ніхто не заперечував.

      – Давайте. Я спробую приземлюватися по спіралі. Докладу всіх зусиль, щоб зробити це під таким вітром, а потім треба підійти якнайближче до джерела сигналу. Але уважно стежте за сигналом, Ламберт. Я не хочу, щоб ми сіли на той корабель, який потребує допомоги. Попередь, якщо будемо надто близько.

      Його голос звучав досить різко в переповненому відсіку.

      Було виконано необхідні налаштування, введено команди, а вірні електронні слуги їх виконували. «Ностромо» чітко приземлявся по спіралі, незважаючи на пориви супротивного вітру в чорному небі на кожному метрі.

      – Зниження за п’ятнадцять кілометрів, – чітко оголосила Ріплі. – Дванадцять… десять… вісім.

      Даллас підніс руку до панелі управління.

      – Гальмуй. П’ять… три… два. Один кілометр.

      Даллас вніс необхідні зміни на панелі управління.

      – Гальмуємо. Увімкнути двигуни м’якої посадки.

      – Увімкнено, – Кейн упевнено працював за панеллю управління. – Комп’ютерний моніторинг зниження.

      У капітанському відсіку почулося різке голосне гудіння: це «Матір» узяла під контроль їхнє зниження, регулюючи останні метри більш точно, ніж найкращий пілот.

      Даллас провів останню перевірку перед посадкою і вимкнув декілька тумблерів.

      – Основні двигуни вимкнено. Опори модуля у нормі.

      Капітанський відсік почало сильно трусити від вібрації вітру.

      – Зниження! Дев’ятсот метрів! – Ріплі дивилася на панель управління. – Вісімсот. Сімсот. Шістсот.

      Ріплі продовжила відлік. Скоро вона дійшла до першого десятка.

      Коли до поверхні залишалось п’ять метрів, корабель загальмував і завис у повітрі. Внизу в нічній темряві ревіла буря.

      – Випустити опори.

      Кейн вже почав виконувати наказ Далласа. У капітанському відсіку почулося тихе скрипіння. Із днища зорельота з’явилися декілька «ніг» із товстого металу, від чого він став схожий на жука. Вони впритул наблизились до досі невидимої внизу породи.

      – Чотири метри… Фух!

      Ріплі припинила відлік. «Ностромо» теж зупинився, коли опори намацали тверду поверхню. Потужні бампери пом’якшили контакт.

      – Посадку завершено…

      Раптом щось тріснуло – можливо, закоротило якусь дрібну схему або це через те, що перевантаження не було вчасно компенсоване належним чином. А потім корабель струсонуло від якогось сильного удару. Металевим корпусом корабля пройшла хвиля вібрації, так що здалося, ніби він страхітливо застогнав.

      – Я втратив контроль! – заволав Кейн, коли в капітанському відсіку зникло світло. Давачі почали голосно попереджати про небезпеку, оскільки окремі металеві «нервові закінчення» «Ностромо» відбивали сигнали про несправність.

      Коли струс уразив інженерний відсік, Паркер і Бретт тільки збиралися випити по бляшанці пива. Крізь СКАЧАТЬ