Чужий. Алан Фостер

Чтение книги онлайн.

СКАЧАТЬ величезної комахи. Голос Паркера уривався. Таке враження, що він зникав із діапазону телефона внутрішнього зв’язку. – Клята пилюга забила двигуни, поки ми сідали, – ось що трапилося. Напевно, забули їх вчасно зачинити і вичистити, от і сталося займання електроприладів.

      – Займання досить масштабне, – тільки й додав Бретт до загальної розмови. Його голос звучав досить слабко, наче він був десь далеко.

      Настала тиша, яку порушувало лише свистіння хімічних вогнегасників у динаміках.

      – Повітрозабирачі забилися, – нарешті Бретт повідомив те, чого так нетерпляче чекала компанія в капітанському відсіку. – Стався сильний перегрів, напевно, вигоріло усе відділення. Чорт забирай, тут справді стає нестерпно…

      Даллас подивився на Ріплі.

      – Ті двоє, схоже, досить зайняті зараз. Я хочу почути щось змістовне. Щось пішло не так. Дуже сподіваюся, що проблема стосується лише їхнього машинного відділення, але може бути й гірше. Корпус цілий? – Даллас глибоко вдихнув. – Якщо ні, то треба знайти пробоїну й визначити серйозність несправності.

      Ріплі швидко просканувала аварійні здавачі герметичності, потім швидко переглянула окремі схеми кабіни. Після цього вона змогла впевнено заявити:

      – Я нічого там не бачу. В усіх відділеннях тиск у нормі. Якщо десь і є пробоїна, то вона занадто маленька, а система самоущільнення вже давно її залатала.

      Еш разом з іншими уважно вивчав дані індикаторів на панелі управління. У неї було окреме джерело живлення на випадок масштабних перебоїв, як от зараз. Еш підтримав слова Ріплі:

      – У повітрі відсіків відсутні забруднення ззовні. Гадаю, герметичність не порушена.

      – Це краща новина за останні хвилини. Кейне, увімкни зовнішні екрани, на яких ще не зникло живлення.

      Старший помічник налаштував три тригери[9]. Усі побачили мигтіння, щось схоже на нечіткі контури рельєфу, а потім усе знову занурилося в темряву.

      – Розрядилися. Нічого не видно, та й назовні зараз така ж темрява, як і в нас. Треба б увімкнути допоміжний генератор, принаймні зможемо роздивитися, де ми. Акумулятора для цього явно не вистачає.

      Аудіосенсори потребували менше енергії, тому вони передавали звуки ззовні в кабіну. Нерухомі приймачі доносили до капітанського відсіку звуки буревію з дивним клацанням і завиванням. Часом виникало враження, що за бортом билися дві акули.

      – Треба було сідати вдень, – Ламберт подивилася в ілюмінатор, за яким була темрява. – Без приладів нічого не побачимо.

      – Що ж таке, Ламберт? – передражнив Кейн. – Боїшся темряви?

      Вона навіть не посміхнулася.

      – Я не боюся темряви, у якій я все знаю. А ця темрява – це інша справа, особливо коли там лунають звуки, які ми чули під час екстреного виклику.

      Ламберт знову витріщилася на запилений ілюмінатор.

      Її готовність висловити свої потаємні страхи не покращила загальний настрій СКАЧАТЬ