Чужий. Алан Фостер

Чтение книги онлайн.

      Даллас, Кейн і Ламберт йшли вузьким коридором. Зараз вони були одягнуті в чоботи, куртки та рукавиці на додачу до герметичних комбінезонів. У них були лазерні пістолети – зменшені модифікації лазерів, якими користувались Паркер і Бретт.

      Вони зупинилися перед масивними дверима, на яких рясніли попереджувальні знаки та напис: «ГОЛОВНИЙ ТАМБУР-ШЛЮЗ: ДОСТУП ЛИШЕ ДЛЯ ШТАТНОГО ПЕРСОНАЛУ».

      Даллас завжди вважав це попередження повністю абсурдним, оскільки на кораблі не було нікого, окрім штатного персоналу; і кожен, кому дозволили перебувати на борту, має дозвіл на користування тамбур-шлюзом. Кейн клацнув вимикачем. Захисний кожух відсунувся. Під ним виявилися три кнопки. Він натиснув їх у потрібній послідовності. Двері зі скрипом відчинилися, і трійця увійшла до тамбур-шлюзу.

      На стінах висіли сім вакуумних костюмів. Вони були незграбними, мішкуватими, але конче важливими в цій вилазці, навіть якби розрахунки Еша щодо умов навколишнього середовища виявилися на порядок кращими. Члени експедиції допомогли одне одному влізти в штучні шкіри, що захищатимуть їхнє життя, і перевірили, як працюють їхні скафандри. Потім вони обережно одягли шоломи, поставившись до цього з належною серйозністю, також перевіривши, чи всі вони є герметичними.

      Даллас перевірив шолом Кейн, Кейн – шолом Лабмерт, вона ж перевірила шолом капітана. Учасники тріо астронавтів робили це з винятковою серйозністю і нагадували мавп, які чистили одна одну. Потім вони налаштували авторегулятори, і скоро всі дихали дещо затхлим, але безпечним повітрям, яке подавалося з відповідних резервуарів.

      Даллас у рукавиці увімкнув внутрішній комунікатор всередині шолому.

      – Відправляю сигнал. Як мене чутно?

      – Отримав, – оголосив Кейн, збільшуючи гучність свого динаміка. – Як мене чутно?

      Даллас кивнув, потім повернувся до Ламберт, яка непорушно стояла з похмурим виразом обличчя.

      – Ну ж бо, Ламберт, – промовив Даллас, намагаючись її підбадьорити. – Я вирішив взяти тебе через твої здібності, а не через твій життєрадісний характер.

      – Уклінно дякую за лестощі, – сухо відповіла Ламберт. – Чому ти не взяв Еша чи Ріплі? Вони були б раді.

      – Еш повинен залишатися за панеллю, і ти це знаєш. Паркерові треба працювати в інженерному відділенні, й без приладів Ріплі він не впорається. Можеш проклинати мене весь шлях, але ми повинні знайти джерело того клятого сигналу.

      – Ага. Чудово.

      – Тоді будемо вважати, що все владнали. Не застосовуйте зброю без мого наказу.

      – Ти вважаєш, що там нас зустрінуть з миром? – недовірливо перепитав Кейн.

      – Будемо сподіватися на краще.

      Він натиснув кнопку комунікатора, яка знаходилася назовні скафандра, активувавши другий канал.

      – Еше, ти тут?

      Замість нього відповіла Ріплі:

      – Він пішов до свого наукового блістераСКАЧАТЬ