П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи. Стефан Піпа
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи - Стефан Піпа страница 5

СКАЧАТЬ перейшли від слів до дій – в ліфті розпочався перший раунд невеличкої сутички. А незабаром з’явилася перша жертва – серед штовханини дідо упустив пляшку і вона розбилася об підлогу, наповнюючи ліфт ароматом п’ятизіркового коньяку.

      Скориставшись паузою в розмові пасажирів ліфту, Кліо подумала «І що, ті бздури я маю записувати? Ні, треба щось міняти», – вирішила Вона і швидко продовжила друкувати.

      Тим часом технічна служба не гаяла даремно часу і, отримавши свіжу потужну порцію електрики, ODIN поїхав далі.

      Але з цієї миті вгору підіймався якісно інший ODIN.

      4

      Пасажири надто захопилися бійкою: одні участю в ній, інші – спостереженням за нею, тому й не відчули, що ліфт стрепенувся, ніби прокинувшись від сну, та продовжив підіймати їхні тіла вгору.

      Через півхвилини ліфт знову зупинився, але тепер заплановано, для того, щоб відкрити свої двері та випустити пасажирів. І двері нарешті відкрилися.

      Першими з ліфта вилетіли тілистий коротун і втомлений чоловік, але вже без течки; вони перенесли процес вияснення стосунків у партер, продовжуючи азартно гамселити один одного. Вочевидь, йшлося про щось дуже важливе для них.

      Троє інших завмерли від несподіванки. Їхнім очам відкрилося щось вражаюче та неймовірне. Хоча в зеленій галявині з впадинами та узвишшями, що тягнуться ген-ген за горизонт, нема нічого вражаючого… Хоча в блакитному небі з рухомим візерунком білих хмаринок нема нічого неймовірного… Та все ж вражаюче і неймовірне полягало в тому, що ця галявина і це небо цілком реальні і присутні прямо тут – в приміщенні офісного центру.

      Трохи оговтавшись від своїх перших вражень, троє пасажирів таки наважилися вийти з ліфту. Останнім на м’який смарагдовий килим ступив юний хлопець, тримаючи в руках окроплені коньяком борсетку і течку.

      Муза відчула, як в неї від довгого сидіння по-турецьки затерпли ноги. Та й пасажири вже покинули ліфт. Поєднання оцих двох фактів спонукало Її змінити дислокацію, провести, так би, мовити, рекогносцировку. І силою наміру та думки Вона перемістила себе… Е-е-е. Як би то точніше виразитися… Е-е-е. Словом, перемістилася в одне місце, назвемо його так, бо описувати те місце просто нема сенсу, позаяк це потягне за собою довгі пояснення, можливо, з використанням якихось фізичних, хімічних чи алхімічних формул. Скажемо лишень, що тепер Кліо сиділа за широким столом, в м’якому шкіряному кріслі. Прямо перед Нею відкривався чудовий краєвид: блакитне небо, смарагдова галявина і п’ятеро істот на ній.

      Нарешті два представники протиборчих сторін зрозуміли, що поле їхньої битви змінилося кількісно – значно розширилося у розмірах; та якісно – замість твердої підлоги ліфту вони відчули м’яку пружну приємну на дотик траву. Від нових вражень вони завершили спаринг, всілися і захекано розгледілися довкола.

      Тим часом двері ліфта зачинилися і за якусь мить вже неможливо було сказати де ті двері відкривалися. Потім до людських вух долинула мелодія – так би мовити музичне тло довколишнього світу, в якому СКАЧАТЬ