П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи. Стефан Піпа
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу П'ятеро в ліфті, не рахуючи Музи - Стефан Піпа страница 4

СКАЧАТЬ КЛІО?» – здивувався дідо, проте в магазин він зайшов. З метою придбати пляшку п’ятизіркового коньяку.

      П'ятнадцять хвилин перед шістнадцятою годиною. № 5.

      Молодий чоловік саме розмовляв по вуличному таксофону:

      – То коли я можу підійти за грошима? – він уважно вислухав відповідь абонента, – Гаразд, домовилися.

      Молодий чоловік повісив слухавку, сплюнув на землю, дістав цигарку, закурив. Раптом до нього підійшов чолов’яга в окулярах і з великим рюкзаком на спині, з мапою міста в руках:

      – Здравствуйтє , – ламаною російською почав він, – Ізвінітє…

      – Ну? – прихильно дозволив молодий чоловік.

      – Скажітє, гдє єсть КЛІО?

      – Шо? – перепитав співбесідник і взяв в руки мапу, – Яке таке КЛІО?

      Лінії на мапі мало що прояснювали.

      – Гдє-то тут, – тицьнув пальцем в мапу іноземець.

      Молодик придивився у вказане місце і ще більше заплутався. А щоб відв’язатися від надокучливого чужинця, навмання махнув рукою:

      – Там.

      – Спасібо, – щиро подякував іноземець та пішов у вказаному напрямку.

      А чоловік попрямував до нового офісного центру на зустріч із сумою триста умовних одиниць.

      3

      Вона вставила в друкарську машинку новий чистий аркуш паперу і продовжила нанизувати літери-намистинки на нитку своєї оповіді.

      І саме того одного прекрасного дня від самого ранку ODIN працював як завжди. Вгору – вниз, вгору – вниз. Так одноманітно продовжувалося приблизно до шістнадцятої години, коли в його кабіну зайшло одразу п’ятеро людей.

      ODIN бачив їх вперше: юний хлопець, поважний дідо з ціпком, усміхнений вусань, втомлений чоловік з течкою і тілистий коротун.

      ODIN плавно закрив двері і почав повільно підійматися. І тут на нього щось найшло, точніше, щось в нього увійшло. Увійшло невідомо звідки, увійшло незвикло, не так, як в нього входять пасажири і не так, як в його двигуни входить струм. Увійшло так, що ODIN раптом зрозумів для себе одну важливу річ: «Він – більше, аніж просто ліфт. Він – УСЕ!».

      Від такого просвітлення, якому позаздрив би будь-який буддист, високо в шахті ліфту коротнуло, посипалися іскри, і в офісному центрі пропало світло.

      ODIN завис між землею і небом десь на рівні четвертого-п’ятого поверху офісного центру.

      Тут кабіну під Нею злегка трусонуло. В ліфт якраз заходили пасажири. Вона звірила присутніх зі своїми нотатками і подумки відзначила:

      – Все правильно. Всі на місці. Привіт, хлопці. Я знаю ваше недалеке майбутнє.

      І десь між четвертим і п’ятим поверхами ліфт зупинився, бо в офісному центрі раптом пропало світло.

      Наступні ж декілька хвилин Вона просто стенографувала почуте від пасажирів ліфту.

      Залишками своєї свідомості ODIN ледве підживлював себе, а втім цього СКАЧАТЬ