Прислуга. Кетрін Стокетт
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Прислуга - Кетрін Стокетт страница 12

Название: Прислуга

Автор: Кетрін Стокетт

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Зарубежная образовательная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-3935-7, 978-617-12-3934-0, 978-617-12-3381-2, 978-0-399-15534-5

isbn:

СКАЧАТЬ вечерю цього тижня. Витягую блокнот, перечитую список. Ні, вона не хоче свинину на кістці. Вона намагається змусити чоловіка схуднути. Вона хоче яловичу відбивну із зеленим салатом. І скільки, на мою думку, калорій у безе? І щоб я більше не давала Мей Моблі печиво, тому що та надто товста, і… і… і…

      Боже мій! Як для жінки, що слова до мне не зронить, за винятком «зроби це» та «користуйся тією вбиральнею», ні сіло ні впало вона розводиться зі мною, ніби я її найкраща подруга. Мей Моблі витупцює джигу, намагаючись привернути мамину увагу. І щойно міс Ліфолт нахиляється до дитини, як опа! Вона вилітає з дому, бо забула про одну справу, а клятий час уже минув.

      Гарячково набираю номер, аж пальці не слухаються.

      – Мінні! Я знайшла тобі роботу. Але будь біля телефона….

      – Вона вже телефонувала. – Голос у Мінні безбарвний. – Лерой дав їй номер.

      – І міс Волтер відповіла, – здогадуюсь я.

      – Глуха як пень, і раптом, чудо Господнє, почула телефон. Я крутилася по кухні туди-сюди й не звернула уваги, а тоді почула своє ім’я. Потім зателефонував Лерой, я й дізналася, що то було. – Голос у Мінні зовсім виснажений, а вона з тих, хто ніколи не втомлюється.

      – Що ж, може, міс Волтер не розповіла їй ту брехню, що вигадала міс Гіллі. Ніколи не знаєш напевне. – Але навіть я не така дурна, щоб вірити в це.

      – Навіть якщо й не розповіла, міс Волтер усе відомо про те, як я помстилася міс Гіллі. Ти не уявляєш, який Страшний Жах я вчинила. Навіть не хочу тобі зізнаватись. Упевнена, що міс Волтер розповіла тій жінці, що я втілення самого диявола. – Її голос звучить моторошно. Неначе грамофонна платівка, що грає трохи сповільнено.

      – Вибач. Якби я могла зателефонувати раніше, ти б устигла підійти до телефона.

      – Ти зробила все, що могла. Тепер мені вже ніхто й ніяк не допоможе.

      – Я помолюся за тебе.

      – Дякую, – говорить вона, а тоді в голосі щось надривається. – І спасибі, що спробувала мені допомогти.

      Кладемо слухавки, і я беруся за прибирання. Голос Мінні мене налякав.

      Вона завжди була сильною жінкою, завжди боролася. Після смерті Трілора вона приносила мені вечерю щовечора три місяці поспіль. І щодня примовляла: «Ну-ну, ти ж не залишиш мене саму на цій грішній землі», а я вам кажу, що міркувала про це. Уже й петлю на мотузці зав’язала, коли Мінні знайшла її. Мотузка була Трілорова, відтоді, коли він готував науковий проект із блоками та колесами. Не впевнена, чи я б скористалася нею, усвідомлюючи, що це гріх проти Господа, але тоді я була не при собі. Мінні нічого не питала, тільки витягла її з-під ліжка, викинула у відро для сміття та винесла на вулицю. Коли повернулася, то потерла руки, наче просто прибрала, як зазвичай. Вона така діловита, та Мінні. Але зараз вона звучить не дуже. Я подумала, чи не перевірити сьогодні, що лежить під її ліжком.

      Ставлю на підлогу відерце з мийними засобами «Саншайн», яке змушує тих леді з телевізора постійно всміхатися. Мушу сісти. Підходить Мей Моблі, тримаючись за животик, і просить:

      – Зроби, СКАЧАТЬ