Прислуга. Кетрін Стокетт
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Прислуга - Кетрін Стокетт страница 11

Название: Прислуга

Автор: Кетрін Стокетт

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Зарубежная образовательная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-3935-7, 978-617-12-3934-0, 978-617-12-3381-2, 978-0-399-15534-5

isbn:

СКАЧАТЬ мені одне й те саме: «Ми не наймаємо прислугу». Та насправді вони мали на увазі «Ми не наймаємо Мінні».

      Хоча свій останній робочий день Мінні мала три дні тому, міс Волтер тишком зателефонувала їй учора ввечері, попросила зайти сьогодні, бо в будинку стало занадто порожньо після того, як міс Гіллі вивезла майже всі меблі. Я й досі не знаю, що сталось у Мінні з міс Гіллі. Та й знати не хочу.

      – Резиденція Ліфолт.

      – Е-е, привіт. Це… – Леді затихла, прокашлялась. – Алло. Можна… Можу я поговорити з Елізабет Ліфолт?

      – Міс Ліфолт зараз немає вдома. Переказати їй щось?

      – О! – вигукнула вона, наче розхвилювалася через таку дурницю.

      – Можна поцікавитися, хто телефонує?

      – Це… Селія Фут. Цей номер дав мені чоловік, я не знайома з Елізабет, але… він сказав, що їй відомо все про Благодійний вечір і Жіночу Лігу.

      Ім’я мені знайоме, та не впевнена, звідки. Висловлюється та жінка так, ніби вона з глухого села, де в черевиках може й кукурудза прорости. Але голос такий солоденький, високий. Проте, здається, вона не з тих леді, що живуть неподалік.

      – Я перекажу їй, що ви телефонували, – відповідаю. – Який ваш номер?

      – Я тут новенька і… ну… це не так, я тут уже досить довго, десь більше ніж рік. Просто ні з ким тут не знайома. Я нечасто… виходжу в люди.

      Вона знову прокашлялася, а я собі міркую, і чого то вона мені все це розповідає? Я ж служниця, якщо розмовлятиме зі мною, то друзі в неї не з’являться.

      – Я думала, що, може, чимось допоможу з тим вечором, не виходячи з дому, – торочить вона.

      І тут я згадую, хто ж вона така. Це її міс Гіллі та міс Ліфолт постійно поливають брудом, бо вона вийшла заміж за колишнього кавалера міс Гіллі.

      – Я перекажу ваше повідомлення, – запевняю. – Який, ви сказали, ваш номер?

      – О, я хотіла перебігти до крамниці за продуктами. Що ж, мабуть, посиджу вдома та почекаю.

      – Якщо вона не зв’яжеться з вами, то залишить повідомлення прислузі.

      – У мене немає прислуги. Фактично, я саме збиралася запитати її про це, можливо, вона когось порадить.

      – Ви шукаєте прислугу?

      – Та я вже з ніг збилася, шукаючи того, хто їздитиме в округ Медісон.

      Ну і як вам таке.

      – Я знаю дуже хорошу людину. Вона славиться своїми стравами й за дітками вашими пригляне. У неї навіть власна машина є, щоб дістатися до вашого будинку.

      – О, ну… Все-таки я б порадилася з Елізабет. Я вже продиктувала вам свій номер?

      – Ні, мем, – зітхаю я. – Слухаю.

      Міс Ліфолт ніколи не порекомендує Мінні, усе через ту брехню міс Гіллі.

      Вона диктує:

      – Місіс Джонні Фут, Емерсон, 2-66-09.

      Про всяк випадок говорю:

      – А її ім’я Мінні, Лейквуд, 8-44-32. Записали?

      Крихітка тягне мене за сукню:

      – Животик болить… – і потирає живіт.

      У СКАЧАТЬ