Компанії майбутнього. Фредерік Лалу
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Компанії майбутнього - Фредерік Лалу страница 37

СКАЧАТЬ записують на фліпчарті. У другому раунді пропозиції розглядаються, поліпшуються та уточнюються. У третьому раунді пропозиції виносять на розгляд групи. Підставою для ухвалення рішень є не консенсус. Для того щоб рішення було прийняте, достатньо, щоб ніхто не мав принципових заперечень. Одна людина не може накласти вето на рішення лише тому, що відчуває, що інше рішення (наприклад, її!) було б кращим. Ідеального рішення, з яким усі погодилися б від щирого серця, не існує, і прагнення до нього може виявитися дуже виснажливим. Рішення буде ухвалене за умови, що немає принципових заперечень, з розумінням того, що його можна буде переглянути, коли уприступнять нову інформацію. Процес зборів гарантує: кожен голос буде почутий, рішення приймаються колективним розумом і жодна особа не може зірвати процес і зробити інших заручниками накинутих нею особистих побажань.

      Якщо команди мають проблеми, попри всі методики, вони можуть у будь-який момент попросити про зовнішню допомогу – як у свого регіонального інструктора, так і в пулу координаторів інституту, де вони проходили навчання. Команда, що зайшла у глухий кут, може також звернутися по пропозиції до інших команд, використовуючи платформу внутрішньої соціальної мережі Buurtzorg, оскільки, швидше за все, якісь команди вже стикалися з такою проблемою.

      Часто медсестрам, які переходять з інших організацій, спершу тяжко звикнути до самоврядування. Робота весь час порушує складні питання. Наприклад, чи слід команді ставити ще одну людину у нічну зміну, незважаючи на те, що ніхто не полюбляє працювати вночі? Або візьмімо випадок команди, яка вже має дуже багато роботи, а родина пацієнтки, котру вона доти доглядала, питає: «Наша мати смертельно хвора; не могли б ви доглянути за нею?» Медсестри не можуть перекласти ці нелегкі рішення на боса, і, коли ситуація стає напруженою, стресовою або неприємною, немає ні начальника, ані структур, яких можна звинуватити, команди знають, що вони мають усю владу і свободу дій для розв’язання своїх проблем. Щоб навчитися жити з таким обсягом свободи й відповідальності, потрібен час, і часто трапляються моменти сумніву, розчарування та розгубленості. Це шлях розкриття себе як особистості, і саме в такий спосіб народжуються справжні професіонали. Багато медсестер з подивом розповідають про те, що вони виявили у собі стільки енергії та мотивації, скільки ніколи не бачили, працюючи у традиційно керованій організації.

      Дозвольте відразу зробити важливе уточнення, щоб уникнути непорозумінь. У командах Buurtzorg немає ієрархії «бос – підлеглі», але це не означає, що задум полягає в тому, щоб зробити усіх медсестер у команді «рівними». Хоч якою буде тема, деякі медсестри, природно, робитимуть вагоміший внесок або більше говоритимуть, ґрунтуючись на своєму досвіді, інтересі чи готовності втрутитися. Одна медсестра може бути особливо гарним слухачем і тренером для своїх колег. Інша здатна явити собою живу енциклопедію таємних медичних знань. Іще одна може вміти давати раду конфліктам СКАЧАТЬ