Дівчата. Емма Клайн
Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Дівчата - Емма Клайн страница 4

Название: Дівчата

Автор: Емма Клайн

Издательство: Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»

Жанр: Современная зарубежная литература

Серия:

isbn: 978-617-12-3749-0, 978-617-12-2530-5, 978-0-8129-9860-3, 978-617-12-3748-3

isbn:

СКАЧАТЬ навіть такими, як неперетравлене спагеті, яке вони знайшли в шлунку маленького хлопчика. Кілька рядків, у яких колишній поет згадав про мене, заховалися в книжці, наклад якої було повністю розпродано. Книжці, у якій автор неправильно написав моє ім’я, до того ж, ніяк не пов’язавши його з моєю бабусею. Той же поет також заявив, що ЦРУ готує порнофільм з одурманеною від наркотиків Мерлін Монро в головній ролі, що ці фільми продаються політикам і главам іноземних держав.

      – Це було дуже давно, – сказала я Саші, але її обличчя нічого не виражало.

      – Та все ж, – радісно сказав Джуліан. – Я завжди думав, що це було красиво. Божевільно, але красиво, – сказав він. – Невдалий прояв, однак прояв. Артистичний імпульс. Треба зруйнувати, аби створити всі ці штучки індуїзму.

      Я б сказала, що він сприймав моє спантеличення і шок як підтвердження.

      – Господи, я не можу навіть уявити, – сказав Джуліан. – Фактично бути серед чогось подібного.

      Він чекав на мою реакцію. Я відчувала запаморочення в пастці світла кухні: невже вони не помітили, що в кімнаті надто багато світла? Я навіть не могла розібрати, чи гарною була дівчина. Її зуби мали жовтуватий відтінок.

      Джуліан підштовхнув її ліктем.

      – Саша навіть не здогадується, про що ми говоримо.

      Майже кожен знав принаймні про одну з подробиць. Діти з коледжу іноді одягалися, як Рассел на Хелловін, руки вимащуючи кетчупом, випрошеним в їдальні. Група блек-метал використала серце на обкладинці альбому, таке ж нерівне серце, як Сюзен залишила на стіні Мітча. У крові жінки. Але Саша, здавалось, була така юна, чому вона мала б чути про це? Чому б це мало її цікавити? Вона, безперечно, була глибоко переконана, що в житті відбувається лише так, як відбувається на її власному досвіді. Неначе є лише єдиний можливий шлях перебігу подій, неначе роки ведуть тебе коридором до кімнати, у якій на тебе чекає твоє незмінне я – незріле, готове до розкриття. Іноді так сумно усвідомлювати, що ти ніколи там не був. Що ти прожив усе життя, швидко пронісшись поверхнею, а роки минали, не знаючи щастя.

      Джуліан пестив волосся Саші.

      – Це була гучна справа, чорт забирай. Хіпі вибивають людей у Марині.

      Його обличчя виражало знайомий запал. Таке ж завзяття було в людей на онлайнових форумах, які, здавалось, ніколи не стихнуть чи втратять інтерес. Приймаючи вже відомий тон, вони боролися за право приміряти маску освіченості, ховаючи справжню підступність своїх старань. Що вони шукали серед усієї банальності? Неначе погода того дня мала якесь значення. Якщо розглядати досить довго, важливим здається кожен штрих: станція, на яку було налаштовано радіо на кухні Мітча, кількість і глибина колотих ран. Як тіні, мабуть, мерехтіли саме на тім авто, коли воно під’їжджало саме до тієї дороги.

      – Я була з ними всього лише протягом кількох місяців, – сказала я. – Не так уже й багато.

      Джуліан, здається, розчарувався. СКАЧАТЬ